8

Якби мені хтось сказав, що я потоваришую з великою зеленою жабою, то я б перестала спілкуватися з цим дурником. Втім, життя досить цікава річ.

Вчора я була звичайною кіцуне, що навчалася в школі Хо Но й бажала лише отримати дев'ятий хвіст. А сьогодні готую рамен для принца нагіцуне Кадзу разом з його улюбленцем Каваро. До речі, цей гарнюнчик дуже мені допоміг. Він не тільки приніс продукти, а ще й викликався стати моїм особистим су-шефом. Ох, і миле жабеня.

За кілька годин на кухні пахло теплом і смакотою. Звісно, наш похмурий принц не забарився й прийшов на аромат їжі.

І хоча я не великий знавець чоловічих душ, та одне можу сказати зі сто відсотковою упевненістю — всі вони однакові, коли справа стосується смачної вечері.

— Ти ще не пішла? — підвівши брову, поцікавився принц, спершись об одвірок.

На диво, Каваро заквакав у мій захист:

— Господарю ква, Міцукі чудова ква дівчина. Не ображайте її.

На обличчі нагіцуне розквітло щире здивування.

— О, то ти вже зайняв її бік? І чим же тебе підкупила ця киця?

— Вона ква мила, а ще ква приготувала для вас ква рамен, — не розгубився Каваро. — Сідайте ква за стіл ква й скуштуйте.

Я раніше думала, що жаби не можуть посміхатися. Але дивлячись на свого нового знайомого, зловила себе на думці, що це найщиріша посмішка, яку я будь-коли бачила. А це означає, що в мене вже є вірний союзник. Плюсик до уявної скарбнички Міцукі.

— Кадзу, — я затріпотіла віями. — Давай повечеряємо й ще раз поговоримо. У нас з тобою є спільна місія і ...

Він махнув долонею, зупиняючи можливий потік слів.

— Кицю, у нас немає нічого спільного.

Схоже, у когось друге ім'я "впертість". Ну чому з ним так важко? Гаразд, не буду здаватися. Надія ще є.

— То ти не будеш їсти цей неймовірно ароматний рамен? — я навмисно нахилилася до миски, звідки линув пряний пар. — Ммм... — задоволено зіщулила очі. — Доведеться самій. Хоча... — я підморгнула Каваро. — Складеш мені компанію?

— Ква звісно! — він аж заплигав на місці.

— Ти старалася, витратила на це час, тож... — Кадзу вдав, ніби не хоче куштувати мій кулінарний шедевр, але все ж піде на цю грандіозну жертву.

Чоловік повільно пішов до столу. Відсунув стільчик — сів.

— Ще на когось чекаємо? — запитав, не зводячи погляду з тарілки.

— Ні, — я зітнула плечима й сіла навпроти нього.

Каваро заплигнув на стіл і присів біля третьої миски.

Ми почали їсти. Розмова не клеїлася, тож я вирішила відкласти її на деякий час.

Коли з вечерею було закінчено, я розлила чай і поставила на стіл тарілку з мочі. Різнокольорові кульки зі смаком полуниці, дині та манго так і вабили скуштувати їх.

І наш похмурий принц не втримався. Він простягнув руку по рожеву кульку, закинув її до рота та запив чаєм. А в кінці цього процесу навіть задоволено усміхнувся. Не те щоб це була широка посмішка істинного блаженства — ні. Скоріше напівусмішка. Але й це вже великий прогрес.

— Подобається? — обережно поцікавилася я, поклавши йому на тарілку ще одне мочі.

— Непогано, — коротко відповів чоловік, зробивши кілька ковтків чаю.

— Знаєш, я багато чого вмію готувати, — намотавши на пальчик пасмо волосся, кокетливо відгукнулася я.

— То тепер ти хочеш залишитися в мене куховаркою? — байдуже запитав Кадзу, закинувши до рота чергову кульку, цього разу зі смаком дині.

Довелося докласти зусиль, щоб не пирхнути та не наговорити буркотливому нагіцуне зайвого. Але я ж  не дурна, знаю що/кому й коли слід казати.

— Кадзу, мені потрібна твоя допомога, — промуркотіла, мов ніжна кішечка. — Без такого сильного нагіцуне як ти, я точно не впораюся, — брехала, як востаннє. Лисичка сьогодні розійшлася не на жарт, тому жоден нагіцуне не встоїть. — Ти такий могутній, величний...

— Яка ж хитра лисиця, — Кадзу склав руки в замок та поклав на них голову. — Ну давай, кицю, розповідай мені, який я чудовий і прекрасний, а я послухаю і вдам, ніби повірив тобі, — крива усмішка заграла на вустах темного принца.

— Ось так завжди, — я ображено закопилила губи. — Кажеш правду, а тобі не вірять. Страшні часи.

— Кицю, — принц пильно поглянув на мене, схиливши голову набік. — Спершу я перевірю на що ти здатна, а вже потім поговоримо про співпрацю. Якщо в магії ти така ж слабка, як і в підлабузництві, то ... — молодик не закінчив, а лише вказав пальцем на двері.

Ну начувайся, принце. Ця лисичка сьогодні надере тобі дупцю.