Мій спокусливий ворог

Пролог

— Подивіться на неї, — він театрально сплеснув у долоні. — Спить в моєму ліжку ще й питаннями сипле.

— У твоєму... ліжку? — я посмакувала останнє слово на язиці. Ситуація закручувалася дивним чином. — Ти Кадзу? — про всякий випадок перепитала.

Він зиркнув на мене з-під лоба.

— Ні, вухата білка. Невже не бачиш рудого хвоста й китичок на вухах? — в'їдливо відповів.

Я примружила очі.

— То ти в нас жартівник? А я чула, що ти дереш кирпу до неба, бо твоя поважність ширяє десь понад хмарами.

— Може, ти нарешті залишиш моє ліжко й поясниш хто така й чого припхалася до мене додому?

Ось і настав мій зірковий час. Попри дивну ситуацію в яку я потрапила, вішати носа ще надто рано.

Я сіла на ліжку, гордо розправивши плечі й заговорила:

— Моє ім'я Міцукі. Я — кіцуне й найкраща учениця школи Хо Но. Маю вісім хвостів і...

— Так, стоп, — молодик замахав рукою. — Не потрібно мені переповідати історію твого життя. Мене воно не цікавить. — Ти краще скажи, що забула в мене вдома?..

Анжеліка Горан

Подобається

#3310 в Любовні романи
#900 в Любовне фентезі
#278 в Різне
#190 в Гумор

У тексті є: пригоди, владний герой_вперта героїня, фентезi

Відредаговано: 31.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись