Взаємини читача та письменника дещо схожі на лов риби.
Спочатку письменник заманює читача, наче розкидає «підгодовування» у різних водоймах, роблячи рекламу на сайтах. При цьому читач ліниво «пасеться в угіддях», на книжкових полицях різних бібліотек. Потім читач таки зацікавлюється наживкою-обкладинкою і клює на неї. Наживкою можуть бути еротичні сцени, детективні загадки, чуттєві романи, яскраві фантазії. «Риба заковтує черв'ячка на гачку».
Письменник «підсікає рибу» і акуратно виводить улов ближче до берега, виводить читача до закінчення оповіді, боячись порвати тонку «ліску». «Ліска» – це нитка розповіді. Читач може будь-якої миті «зірватися» і закрити книгу, піти на іншу книжкову полицю. Тож виводити читача треба ніжно, з любов’ю.