Я захотів повипендрюватися і стати найкращим, зробити щось значне, величне…
Спочатку взявся писати роман, найбільшу книгу… ну, на кшталт «Війни та миру». Почав, написав дві фрази… Як же це довго, довго та ще й нудно?! Плюнув, закинув...
Потім зібрався малювати найбільшу картину… ну, на кшталт «Козаки пишуть листа турецькому султану». Почав, намалював одного козака... Він вийшов несхожим. Плюнув, закинув...
Потім вирішив написати найбільший музичний твір… ну, на кшталт «Апасіонати». Сів за піаніно, почав грати… Сусіди одразу ж почали стукати у стінку, щоби припинив шуміти. Плюнув, закинув...
Не вийшло…
Тоді я набив на плечі татуху, надів рвані джинси та зробив собі класний хаєр. Вийшов на вулицю. Там, серед однодумців, мій «ірокез» виявився найвищим.
Вийшло...