Дія відбувається в домі, що сяє вночі, наче зірка. Але зараз день.
Перед нами просторий хол з каміном, баром, барними стільцями, зручними кріслами і шкіряним диваном навпроти бару.
В одному з крісел вільно розсівся Роман, він у всьому чорному й стильному. Під ногами у кього кофр з апаратурою для з'йомок, під рукою блокнот, в руках смартфон.
На дивані вигідно розмістився Данило у звичному діловому костюмі, білісінькій сорочці й брендовій краватці. Він однією рукою обнімає Ганну, що приіла біля нього, наче готова у будь-яку мить підхопитися й втекти, тільки тонка лляна сукня за нею миготітиме.
На барних стільцях навпроти одна одної сидять Галина в діловому костюмі, що підкреслює всі принади її жвночності, і Наталя в темному шовковому комбінезоні. Тату на голові - єдина кольорова деталь в її майже підлітковому образі. Дівчата з задоволенням відпочивають і смакують яскравим коктейлем, налитим на лід.
Спека на дворі, але в холі прохолодно.
Роман пані Ганно, повідайте нашим стильним і амбітним читачкам, як ви досягли успіху у видавничій справі, як зробили кар'єру від успішної фотоморделі до редактора модного часопису, який читають всі, навіть ті, хто не цікавится весільною модою ?
Ганна Ромасику, то ж Данило купив видання, що збанкрутіло. Зробив мені подарунок, щоб не нудьгувала в декреті. Нічим було платити моделям, ніхто не хотів нам давати рекламу. Тож довелося подругам шити одяг, тобі писати статті під різними прізвищами, Наталі бути фотографом, а нам усією сім…
Роман Дубль два. Пані Ганно, повідайте нашим стильним і налаштованим на підкорення кар'єрних вершин читачкам, як ви досягли успіху у видавничому бізнесі? Згадай, як ми репетирували, зберися будб ласочка..
Ганна. Моя мати з дитинства готувала мене до ролі відомої особистості й виховувала як справжню принцесу. Від неї я навчилася всього, що має знати й робити справжня жінка, як вона повинна себе презентувати, робити кар'єру, залишаючись при цьому принцесою. Вона прищепила мені смак до всього стильного й креативного.
Роман. Інша справа. І ви з дитинства готували себе до ролі ділової жінки, законодавиці стайлу й лайфстайлу? (Тьху, яке слово гидотне. Законодавчині? А, потім заміню).
Ганна. Так і було. Я була готова почати в будь-який слушний момент. Коли на моєму життєвому шляху з’явилися талановиті фешеністки й запропонували спробувати себе у модельному бізнесові, я не змогла відмовити подругам. І наша колаборація сподобалася. А потім знадобилося комусь вести ссправи часопису. І ми втрьох взялися за відродження стилю й гарного смаку у весільній моді, потім додали дискурс про сімейні відносии, педагогіку, дизайн інтер'єру, самореалізацію. І отримали популярний часопис для наших принццес, що стоять на порозі сімейного життя й хочуть, щоб воно було гармонійне та безхмарне. Ми й досі співпрацюємо з цими красивими й креативними дівчатами. І не зупинимося на досягнутому (вказує рукою на Галину з Наталею, ті виглядають дуже вишукано, сидять на барних стільцях і п’ють через соломинки щось яскраве з невимовно стильних високих склянок).
Роман А бадьоріше не можна? Образніше? Про роботу ясно, а про сім'ю що скажете як взірець для всіх матусь з малими дітьми?
Ганна Ромасику, мені треба бігти, Ярик уже прокинувся, мабуть.
Роман Та йди вже. Щось наріжу з твого легету у пісочниці. Головне, що фотосесія вдалася. Гламур є, дискурс я вже сам. (Звертається до Галини з Наталею, що відверто сміються) Вам смішно? Це диво просто, як вона з такою наївністю й невмінням красиво говорити може вибрати з потоку непотребу те, що зайде читачам. Це чуйка, цого не навчишся, правда, Данило? Ей, принце, ти заснув? Не треба її проводжати очима, так ти й шию звернеш. Треба давати інтерв’ю
Данило Перепрошую, ти про щось питав?
Роман Пане Данило, як ви ставитеся до того, що ваша жінка має власний бізнес і не може через це приділяти увагу сім’ї у звичному для ваших кіл обсязі?
Данило Погано ставлюся. Хто мене за язика тягнув тоді, коли згоджувався? Це ж взагалі була твоя ідея. І гроші, що ми з Сонечком виграли перед весіллям на ризиковий капітал. І Ганну перелякав, а їй не можна було лякатись. І тебе здуру послухав. “Не занадто комерційно, благодійно, гарна реклама, позитивний імідж, капіталізм з людським обличчям”. Ха.
РоманТак все саме так і є. Що тобі знову не подобається?
Данило Що я з цього маю? Досі ледве в плюс виходжу у цьому проєкті, а уваги треба багато. Мені ж ділом треба займатися в першу чергу, а тут цей твій гламур з дискурсом. Жінки майже не бачу, діти недоглянуті…
Роман Данило, давай без драми й зайвих фантазій. Хто недоглянутий? Ти сам давно дітей бачив?
Данило Пів години тому. Вони приїхали зі змагань і невдоволені другим місцем когось з них. І вдоволені першим когось з них. Не знаю, ще кого. А недоглянутий я.
Роман А, ну то ясно. Всі недоглянуті так виглядають як ти з дітьми, а як же. Сльози співчуття заважають мені говорити. Морда не трісне? Давай вже дубль два.
Роман Пане Данило, як ви ставитеся…
Данило У нас цілком сучасна сім’я. Саморозвиток потрібен усім. Я заробляю достатньо. Та ви ж самі знаєте - моя жінка талановита, хіба я міг стримувати її порив до прекрасного? То ви тільки фото бачили. А вона ще вірші пише. І пончики, і діти ростуть всі такі талановиті, і дім …
Роман Досить. І тут дискурс на мені. Іди вже, стражденний і недоглянутий, нехай тебе доглянуть, поки дитина спить.
#2464 в Любовні романи
#1191 в Сучасний любовний роман
#249 в Молодіжна проза
Відредаговано: 22.06.2021