Все заплутано

ДАНИЛО

Без пригод жити простіше. Та нам ніхто не обіцяв,  що буде легко.

І нема на що жалітися. У кого ще були такі побачення й така принцеса? 

Правильно, ні в кого. 

Вона одразу і приз, і трофей і джекпот.

Сама сказала, що треба мені місію, щоб нормально жити.

От і є у мене місія тепер. І є мій клан, я туди ношу здобич і всі мене за це поважають. 

А не кажуть, що я тупий нікчема і ніщо без батькових грошей.

Батько теж побачить, чого я вартий, коли притисну тих шахраїв і доберуся до  страховиків, що укладають такі вигідні угоди, що укладач опиняється в раю з понадзвуковою швидкістю. Ну тобто ми доберемося, втрьох.

Добре б, щоб там були батькові конкуренти.

Тоді може буде

не тільки історія про ексцес виконавця і посадять або позвільняють з посад не  тільки шісток.

Старий просто так пальцем не поворухне. Але тільки хто спробуй зачепи його інтереси.

Недавно ж  казав, ніби пропонують щось вигідне по лінії медицини, з іноземними учасниками. І там все легально й дозволи всі є.

Щось мені це нагадує.

Мій динозавр ні у що незаконне не лізе. У незаконне ліз ще його дід, але ніхто не знає, як люди заробляють перший мільйон.

І я не знаю. А це сумно. Бо саме зараз дуже треба.

Цікаво, платня директора архіву яка? Щось підписав, не до того було, щоб глянути.

Але там точно не мільйон.

І чиновником бути все менше хочеться. 

На батьковій фірмі теж нудота, але  наша звітність чистісінька. У нас немає роялів за п'ять мільйонів при зарплатні п’ятсот. Євро звісно. Можна не бруднити рук, як ті держслужбовці.

Хоча влада у них ого яка. 

Так, треба говорити зі старим.  Пора готувати ґрунт. Щоб його потім грець не вхопив, коли все відкриється. Хай будездоровий. Бо інакше його бізнес точно на мене звалиться.

А мені буде зовсім не до того.

У нас з принцесою буде шлюбна подорож і медовий місяць.

-Про що задумався, сину? - ого, та він сам мені до рук іде.

-Про те, чи нема чогось спільного між тим протизаконним утриманням,  що ми з Романом виявили, й тими людьми, що тобі пропонували вести спільний бізнес.

І чи не такі прізвища у тих, хто тобі це запропонував. - тицяю йому до рук скрін з Романового блокноту.

Старий читає, сопе й покривається плямами.

-Я дещо зрозумів недавно, сину. А саме те, що неправильно підійшов до  твого введення у наш бізнес.

Ну звісно можна й так назвати його методи душителя. Але все одно цікаво.

-Жінка твого приятеля така ж дивакувата, як і він сам. Але вона добре показала того вечора, що ти не візьмеш готового, але зацікавлений у безпеці тих, хто тобі рідня,і збереженні власної території.

-Ну загалом правильно. І що?

-З цього випливає, - старий піднесено віщав, аж очі його риб’ячі засвітились натхненням - випливає, що посада заступника по зв’язках з громадськістю то не твоє. Натомість безпековий відділ - то вистріл в десятку.

-Гм. 

-Ти сам тільки що довів це.Ти знайшов те, що мій безпековий відділ проґавив.

-Якщо твій відділ проґавив те, що є у відкритих джерелах, то щось із ним не те. Начальник безпеки  в тебе крутий перець, він не міг таке пропустити. 

-Він зараз на іншому напрямку, до того ж тобі допомагає в архіві. Цим договором займається його заступник. Але  і справді - або ви з приятелем якісь особливо талановиті, або треба перетрусити відділ. Дармоїди. Мало не замазали мене в це гівно.

Старий у своєму репертуарі. Знецінює, навіть коли намагається хвалити.

Ну не може припустити, що ми з Романом круті,  як переварені яйця.

-Як цим керує заступник, то з нього й питай. Підказку ми тобі дали. Якщо трусонеш тих людей, то і нам допоможеш. А ні, так ні. Від мене чого хотів? 

А я чого хотів від нього? Можна було  б уже давно звикнути, що я тупий нездара в його очах.

-Я хотів тобі запропонувати постажуватися у нашій безпеці. Повчитися. Але бачу, що ти сам кого хочеш навчиш.

-І?

-І пропоную вам з приятелем працювати на наш бізнес у безпековому відділі. Ти можеш одразу стажуватися на заступника. Бо той скидається на крису. і віри йому тепер немає.

А Роман, як не хоче себе зв’язувати, може бути вільним стрільцем. І розслідувати для нас щось таке, що йому самому цікаве.

Ох ти ж йопть. Я справив на старого враження. Ну або не справив, а мене так приманюють до сімейної справи.

Треба подумати. То гарі гроші й вони мої зароблені будуть. Не кишенькові. 

-Давай зразок контракту й суму прописом. Ми це маємо обговорити з партнером.

Бо у нас були трохи інші плани. Але пов'язані зі сферою безпеки. Може й дійдемо згоди.

-Добре, що відразу не відмовляєшся. А приятель твій, йому хіба не потрібна стабільність і гарантований заробіток? Он яка у нього сім’я. Я ж бачив, де вони живуть. Платню пропоную гідну, премії. Не мільйони звісно, але я ціную корисних працівників.

Гм. Не мільйони? Це не зовсім те, що я б хотів.

-Та й цей шум від їх дітей.  -  батько нащось перевірив свій смарт і нудив далі. - Мати постійно в напрузі. За те, щоб швидше вони з’їхали, ладен доплатити. 

-Так, дітки не янголята. Я від їх  криків мало не оглух. Ігрища у них бандитські. Зарізали нас з Романом, як баранів, ще й мало їм здалося.

-Ти не любиш дітей? Усе ще не готовий бути батьком?

-Не те щоб не люблю. Але мені з ними важко. Легше підготувати й провести операцію по звільненню полонених, ніж їх бавити півдня. 

-Тобто ти не хочеш дитини й досі?

-Хай бог милує. Це ж іще пелюшки, зубки, животик болить. Спати не дасть, потім підліткові проблеми. Жінці буде не до мене. Я дратуватимусь. Вона мене з дому вижене.  Вже проходив це. З мене досить. Поки що обійдуся без немовлят. І не дави на мене.  А то вазектомію зроблю чи ще щось. І не буде у тебе онука ніколи. Так і знай. Мене посадою не купиш.