Діти зовсім не засмутилися, побачивши оголену до бетону стіну в кухні. Зразу почали щось вигадувати, якусь нову гру.
От навіщо їм бути поліціянтами? Вони ж можуть з нічого вигадати комп'ютерну гру. Але поліція дає більше можливостей для зростання добробуту, як бачу.
А діти зараз все розуміють.
І не знаю, як їх захистити від цього цинізму. Дитячі душі повинні рости вільно. Не можна з дитинства обирати вигоду замість того, до чого лежить душа. Діти мають мріяти.
А ще днями повертається Соля. Це щастя, що в неї з рідні тут тільки я і мама. Бо й її могли б схопити й зачинити в тих страшних притулках для наркоманів.
Рома показав фото, це наче тюрма якась. Маленькі кімнати з одним вікном, двоповерхові ліжка тісно одне до одного. А я ж бачила такі в маренні, коли мене Данило приводив до тями.
Рідня, що хоче врятувати родича, платить за таке до десяти тисяч гривень на місяць. Для мене - великі гроші.
Але як на кону його кар'єра, то вже не пожаліє й грошей. І я звісно на все згоджуся, аби діти не зазнали того кошмару.
Цікаво, про що мріяв Данило у дитинстві, чи боявся чогось? Мої близнюки не бояться. Не тому, що не знають, яке життя буває безжальне. А тому, що знають - хто переляканий, того легше затоптати. І що є різні засоби - від боротися чесно до намутити щось. Життя навчило. А я росла одна і вміютільки бти ввічливою, чесною, охайною і не боятись.
Мабуть, Данилові ніколи не треба було щось мутити і звати друзів на підмогу. Дуже впевнений в собі принц. Як паладин, що кидається назустріч ворогам сам-один, а там як доля вирішить.
Це красиво, але неправильно. Це означає, що він любить боротися заради боротьби. А по-справжньому йому захищати нічого.
Та він швидко вчиться. Зразу зрозумів, де помилка в тактиці. Аби ж ще стратегія в нього вироблялася раніше тактики.
Щоб знайшов те, що захищатиме за всяку ціну, і щоб захистити, а не промахати кулаками. Поки що це не я і не моє князівство. Але й ніхто й ніщо інший..
Ще б трошки часу, я б поступово йому показала правильний шлях. А тепер пізно, все стало надто серйозно й страшно, щоб вчити крок за кроком.
Час вичерпано. Дітей можна порятувати тільки коли домовишся з Русланом і тим невідомим з тонованого чорного монстра. Або переможеш їх. Перемогти звісно надійніше. Але як? Тільки довівши діло до суду й розголосу. Тоді їм буде все одно, що я можу засвідчити. Нас тоді будуть може й десятки.
Нічого, розберемось. Тепер в мене у друзях принц і репортер. І я сама в себе теж є.
Якось швидко все закрутило в один жмут.
***
ДАНИЛО
Якось швидко все закрутило в один жмут.
Я обіцяв захист Ганні, а батькові, що не облажаюся і буду нормальним директором , порадую міністерство якимись підвищеними надоями й процентами жирів у маслі, що там треба поліпшити - поліпшу, потім спокійно піду на підвищення.
Хотів справити враження на старого й на білявку.
Всі були задоволені А я більше за всіх. Думав, що так вб'ю усіхзайців одним пострілом. Нащо саме одним? По-перше це красиво, ага.
Парився про речі, про які паритися не варто. Про те, що треба спочатку чогось добитись, притягти в печеру мамонта, бо без цього тебе не зацінять.
Наш мозок завжди спершу малює негатив. Але він не завжди виявляється правдою. У мене було повно картинок в голові. Не впораюся, батько знов викаже зневагу. Облажаюся, і білявка віддасть перевагу іншому.
А в неї оно скільки приводів для занепокоєння, невпевненості й страхів.
І знаю ж, що вони хочуть бачити - і батько, і Ганна.
Людину, яка скаже, що все буде добре. Людину, яка допоможе це все вирішити. Батькові дасть впевненість, що його справа не переведеться на пси. білявій принцесі - що вона просто в безпеці і може далі правити своїм князівством, зводити кінці з кінцями і знати, що з дітьми все норм.
За людиною, що її захистить, вона охоче піде. До найближчої горизонтальної поверхні в тому числі, ага.
Тих, хто не захистить, а скористається з її становища - багато. Я зараз опинився серед них, шонеясно?
Бо тепер виходить, що почну кар'єру зі скандалу. І ще міністерству прилетить, бо не розгледіли кримінал, а може й покривали, хто там розбиратиметься. І вона беззахисна, он що той бугай у мене на очах зробив а я міг тільки кулаками махати.
То боротьба з наслідками. А треба діяти на попередження.
Хотілося технічно розкрутити історію з ремонтом, повісити на старого директора всіх собак, це міністерство поставить мені в плюс, а ті невідомі заспокояться.
Але ж вони не заспокоюються. Тягнуть ручиськи до її дітей. Моя б мати що завгодно зробила, щоб мене не чіпали. Та й робить це все життя. Живе з батьком, бо той погрожував мене відібрати, коли вона замолоду хотіла розлучення. А жити з ним - то як в тюрмі або концтаборі.
І нащо я їй здався тоді? Була б вже вільна пташка, життя влаштувала, ще б мені брата народила.
Брат - це здорово.
Он ці двоє.
Над ними таке страхіття тіки що пролетіло, мало не влучило, а вони біля тої обваленої стіни вже в щось грають і вигадують, що то портал у їх нову гру. І вони там спина до спини, на довгих стругах та на плаский берег. Там можна карати ворогів, а як тебе вб'ють, то просто почати наново.
А мені хто спину прикриє? І ніякого гейм овер не можна допустити.
***
ГАННА
Не можна допустити, щоб дітей налякали й розлучили нашу сім'ю. Більше зараз нічого не хочу. Та хто ж мене питає про мої бажання.
Тільки всі посідали за пізню вечерю, як знову виклик з прихованого номера.
Ввімкнула на повну гучність, хоч і діти тут. Я ж здогадуюся, це не номером помилилися.
Так і є.
-Ти що собі дозволяєш, стерво білобрисе? Нащо дітей забрала? Ти досі не розумієш, у що вляпалася і мене втягла?
-Не розумію, Руслане. Дітям скоро до школи. В них є заняття у секціях. Свіже повітря - то прекрасно, але вони в житті можуть покладатися тільки на те, чого навчаться, і на спортивні досягнення. Не можна переривати тренування, вони готуються до змагань. Ти не такий гарний батько, як вдаєш перед усіма, тобі однаково, що з ними буде в житті. А мені не однаково.
#1555 в Любовні романи
#750 в Сучасний любовний роман
#139 в Молодіжна проза
Відредаговано: 22.06.2021