9

Екран телефону спалахує в темряві моєї кімнати кожні три секунди.

Вібрація на тумбочці звучить як удари молотка по черепу.

Я боюся до нього торкнутися. Я боюся навіть дихати.

Але цікавість — це хвороба, і я беру телефон.

Те, що я бачу, випалює мені очі. Ася перевершила саму себе. Це не просто сторіз. Це змонтований ролик під агресивний біт.

Кадри з «Лофта». Сем, який нахабно кладе руку мені на плече. С'юзі з її крижаним обличчям. Тарас, який зривається зі стільця.

І підпис: «БІЙНЯ В ЛОФТІ. Хто виявився зайвим у квадраті? Сем обрав молодшу? Дивись, як С'юзі втирає сльози».

— Я приб'ю її. Я просто її знищу, — шепочу я, дивлячись на кількість переглядів.

Це число росте швидше, ніж мій пульс.

Весь цей «любовний квадрат» тепер власність школи.

Кожен коментар — як плювок.

«Ксюша — сіра миша, а туди ж».

«Сем просто по приколу її лапав».

«С'юзі нарешті опустили».

Я гортаю коментарі далі. Вони йдуть один за одним, як удари батогом.

«Бідна С'юзі, її власна сестра підставила».

«Тарас красень, що захистив дівчину».

«Сем — тупий мудак, але Ксюша сама винна».

Винна? Це я винна?!

Моя вина полягає в тому, що я значно раніше не помітила та не усвідомила, якою підступною, зрадливою та двоєдушною особою насправді є Ася!

Мої пальці тремтять так сильно, що телефон майже випадає з рук. Я хочу написати Асі.

Хочу накричати на неї, запитати, навіщо вона це зробила. Але я знаю відповідь. Вона завжди хотіла бути в центрі уваги. Тепер вона отримала свої п'ять хвилин слави — за мій рахунок.

Раптом двері моєї кімнати з гуркотом відчиняються. На порозі стоїть С'юзі.

Вона все ще в тій чорній сукні, але ідеальна зачіска розтріпана, а в очах стільки люті, що мені хочеться залізти під ліжко.