3

— Привіт, мої неймовірні фоловери! — Ася витягує руку перед собою та починає розмовне відео.

Зараз самий розпал другої великої перерви, на якій зазвичай нічого робити.

Я сиджу на сходах у південному крилі нашої школи, які вже декілька років не використовуються, бо знаходяться в аварійному стані. Сюди ніхто не заходить — ідеальне місце, щоб уникнути зайвих очей і випадкових зустрічей з учителями.

Ася записує чергове відео. Після того, як декілька днів тому вона виклала поцілунок Сема з вчителькою, відео завірусилося, і на Асю раптом звалилася популярність.

Серйозно, це було як вибух. Один день вона звичайна школярка з двома сотнями підписників, а наступного — інтернет-зірка.

Десять тисяч підписників за якихось два дні. Я думала, в реальному житті такого не буває. Виявляється, буває всяке. Тепер вона постійно перевіряє телефон, читає коментарі вголос і щосекунди питає: «Ксю, як думаєш, це кріндж чи норм?»

— Останнім часом вас стало дуже багато, — продовжує Ася, переводячи камеру на мене, — і я хочу вас познайомити з мешканцями мого блогу. Знайомтеся, це моя найкраща подруга — Ксенія Шарова. Не від шара як безплатно, а як блискавка. Швидка, постійно червоніє, іноді небезпечна, але не факт.

Я намагаюся сховатися за волоссям, але вона тримає камеру прямо на мені.

— У Ксенії є сестра, вона одинадцятикласниця. Супер-пупер-мега зірка нашої школи. Всі хлопці закохані, всі дівчата заздрять. Але про неї іншого разу. Сьогодні фокус на нас.

— Ну, годі… — закриваю обличчя руками, відчуваючи, як червонію.

— Зазвичай ім'я Ксенія ви не будете чути у моєму блозі, а от Ксю — постійно. Це коротше, миліше і взагалі звучить як ім'я головної героїні якогось аніме. А мене, вашу «Блогиню», звуть Анастасія Блоховська. Так-так! Моє прізвище пішло від блохи. Прошу утриматися від уїдливих коментарів. Слідкуйте за собою. Ви в мене ніби в гостях. Слухайте та насолоджуйтесь. Мене всі називають Асею, і ви можете. Дозволяю.

Вона робить драматичну паузу, ніби щойно дала нам найбільшу привілегію в житті.

Хочеться використати мем «рука-лице», але як справжня подруга я маю підтримувати Асю. Навіть коли вона робить щось абсолютно кріпове. А вона робить. Постійно.

— Ми навчаємось у дев'ятому класі. Старша школа, малятка! — вона підморгує в камеру. — Тут усе по-дорослому. Драма, інтриги, розслідування. Як у серіалі, тільки без сценарію і з поганим освітленням.

Ася повертається до камери, її очі блищать від захоплення.

— Також епізодично у моєму блозі ви можете спостерігати наших інших однокласників. Наприклад, Тараса — красунчика з блакитними очима і загадковою аурою. Обожнюю його, хоча він іноді дивиться на мене так, ніби я інопланетянка. І дуже рідко, так чисто для хайпу, нашу «Кролиху» — тобто Короліну, зірку в лобі нашого класу. Вузькопрофільна, так би мовити. — Ася сміється. — Вона завжди ідеальна, завжди в тренді, і завжди дивиться на всіх зверхньо. Ви її полюбите ненавидіти, обіцяю.