Мій перший поцілунок
Епілог
Минуло двадцять років. Я навчилась цілуватись і склала ще чимало ліричних віршів про любов до інших хлопців. Щоправда, вже й не пригадаю, кому з них який було присвячено (шкода, не підписувала).
І от одного дня мені «постукав» в соцмережі новий друг. Він посміхався з аватарки профілю двома вельми знайомими ямочками. Я прийняла запит і майже одразу отримала особисте повідомлення.
«Привіт, мій перший поцілунок», - писав Жека.
«Тобто, для тебе він також був першим?» - зі здивуванням запитала я.
«Так», - відповів він, змусивши мене широко всміхнутись.
P.S.: Як бачите, я досі жива. Мама мене не вбила. Бо вона так ні про що і не дізналася. Хе-хе (читайте це, як переможний сміх).
#1303 в Молодіжна проза
#528 в Підліткова проза
#6943 в Любовні романи
#1635 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 17.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
