3.

Наступні кілька днів я займалася тим, що потайки спостерігала з балкону, як підлітки в дворі грають у «Киць! Брись! Няв!», щоразу з завмиранням серця очікуючи, що загадає Жека, коли він опинявся в центрі імпровізованого майданчику. На моє полегшення, той жодного разу не загадував поцілунок. Зате це частенько робили дівчата. Одній навіть пощастило отримати від Жеки цьом у щічку. Я тоді ледве не оскаженіла. Сиділа і страждала на балконі, наче та Тетянка, почуття якої тепер розуміла значно краще.

  Проте мені було не сім років, як їй. І це мучило ще більше, адже гіпотетично, я цілком могла б опинитися серед людей, які грали в ту дурнувату гру. Можливо, якби в неї грала я, вона б не здавалася мені настільки дурнуватою.  

  В мене з’явився план: я маю якось просочитися в компанію, в якій гуляє Жека. Але як? Вихід був простим – потрібно завести дружбу з кимось із дівчат.

  Та це виявилося значно складніше, ніж я думала, особливо беручи до уваги мою сором’язливість. Щойно опинялася поруч з кимось із потенційних подруг, як думки плутались, а всі слова вилітали з голови. Здавалося, якщо я заговорю, то мій підступний план одразу ж викриють.

  Тому щоразу я робила одне й те ж саме – опускала очі та йшла повз, вдаючи, ніби тримаю шлях у своїх справах.

  Так відбувалося до тих пір, доки в черговий раз, втупившись в асфальт і ступивши кілька швидких кроків, не наштовхнулася на чиюсь постать. Злякавшись, я здійняла погляд, і моє серце гучно тьохнуло у грудях. Переді мною стояв він в своїй улюбленій червоній кепці.

- Привіт, - хлопчисько весело всміхався, демонструючи ті самі ямочки на щоках.

- Привіт, - ледве вичавила з себе я.

– Я Жека, - його грайливі сірі очі дивилися на мене згори вниз. – Ти, мабуть, тут новенька?

- Так, - від хвилювання моє серце ледве не вистрибувало із грудей, а сполохані метелики злетіли вгору аж до самого горла, утворивши там лоскітний клубок, що заважав нормально розмовляти. – Я Іра, - сором’язливо видушила з себе.

  Жека ще ширше посміхнувся, а тоді сказав:

- Чого тиняєшся весь час сама? Гайда до нас в компанію! В нас весело.

  Ще б пак! Я це й так знала.