Частиина 9. Таємниця розкрита

Соломія прокинулася на підлозі, зв'язана. Поряд був Іван. Ситуація виглядала дуже дивно. З неї не зняли золоту підвіску, а з Івана - золотий годинник. Це викрадення явно не для простого отримання грошей. Вони знаходяться в якомусь підвалі, там немає вікон, холодно, темно. І весь цей час Соломія відчувала присутність людини з темною аурою.

Коли вона вже збиралася розв'язатися і вбити того, хто їх утримував, дівчина почула голоси, які доносилися від дверей. У цей момент почав прокидатися Іван. Соломія показала на двері, і до Івана швидко дійшло, що треба вести себе тихо.

Двері розпахнулися.

Полилася гора світла, яка вмить засвітила всю кімнату. До приміщення зайшли три чоловіки в білих халатах.

- Беріть їх.

Соломія клацнула пальцями, створивши хвилю, яка відштовхнула тих, хто підходив. Вона клацнула ще раз, і мотузка, якою вони були зв'язані, зникла. Соломія піднялася і стала ближче до Івана.

- Я так і думав, ця дівчина - монстр. Коли я дав їй снодійне, в неї пожовтіли очі, - сказав чоловік посередині.

- Ти... - сказав Іван, не вірячи словам чоловіка.

Соломія махнула рукою, і Іван опинився у себе вдома.

- Вона монстр, - розчаровано і здивовано прошепотів Іван.

Через 15 хвилин Соломія з'явилася в його кімнаті. Її одяг був вимазаний кров'ю.

- Іване, вислухай мене. Я не монстр, я...

- Що? Дивлячись на твій одяг, це зрозуміло.

- Ні, я просто твій охоронець.

- Ти типу ангела-охоронця?

- Так і ні, людей не захищають ангели.

- А хто?

- Білі демони.

- Хто?

- Білі демони - напівдемон, напівангел.

- Мені треба переварити інформацію.

- Ок, тоді до завтра.

- Ні, я завтра не можу.

- А тебе ніхто не питає.

- Що?

- Ну я твій охоронець, я весь час поруч.

- А ти можеш виконувати якісь бажання?

- Я не просто твій охоронець, я повністю твоя власність. Ти можеш робити зі мною все, що захочеш.

Настала тиша. Іван бачив, що вона засмутилася.

- Вона правда думає, що я буду використовувати її, - подумав Іван