Ліза
Вибравши магазин в,якому ми будемо купувати мені сукню-визвали таксі та відправилися туди .
Йшла вже година,а ми все обирали сукню.Звичайно я розповіла всі подробиці нашого фіктивного шлюбу.Я довіряю Марічки, в нас немає секретів.
-І хто,ще крім мене знає про нього?-запитала подруга допомагаючи зав'язати корсет чергової сукні.
-Мама та Данило, але ніхто більш немає про це знати,-зітхнувши промовляю,надоїло вже міряти їх.Не знайшли ми те ,яке мені підійде.То дуже пишне,то багато зайвих деталей,то не той фасон.
-Ось візьміть ще це,можливо підійде,-подали нам ще один варіант.
-Вибачте,-звернулася я.
-Так?
-А у Вас випадково немає сукні чорного кольору?Ну можливо хтось замовляв таке,є якийсь такий варіант?-почала махати руками.-Зараз воно б підійшло б чудово.
Продавчиня дивилась на мене не розуміючим поглядом,так начебто я запитала щось страшне.
-То вона так жартує,-опустила мої руки Марічка.-А у вас випадково немає,якогось особливого варіанта?
-Зачекайте хвилинку,-промовила та відправилася кудись до складу.
-Який ще чорний колір? Хоч це все і не по-справжньому для вас ,але для інших -це справжнє весілля,-я бессильно сіла на диван та опустила голову
-Можливо мені не потрібно було погоджуватись на це ?
Не встигла Марічка відповісти до нас підійшла продавчиня .
-Знаєте колись до нас завітала жінка, вона віддала свою весільну сукню нам.Ця сукня єдина в своєму екземплярі.Може приміряєте?-простягнула вона сукню
-Звичайно,-відповіла Марічка.-А можна ще фату та туфлі?
Продавчиня кивнула і пішла.
*****
-Ну тільки глянь на себе.Ця сукня тобі дуже личить …..Оо оо зачекай я дещо придумала…..я зараз,-Марічка пішла до продавчині, а я повернулася до дзеркала і подивилась на себе.
І справді ця сукня мені дуже личить,якби це все було по-справжньому я б одягнула на своє весілля саме її.Воно було пряме,довге.Рукава були до ліктя, а верх був прикрашений перлинами.Нічого зайвого ,майже мінімалізм, але гарний мінімалізм.До мене підбігла Марічка тримаючи в руках фату та туфлі.
-Дивись,які я знайшла шпильки,-підійшла до мене та закріпила фату по обидві сторони шпильками прикрашеними,також перлинами.-І туфлі …..давай одягай.
-Ось так,а тут ми можемо зібрати волосся і випустити локони…-вона закрутила моє волосся,прикидуючи,як воно буде виглядати.
-Ні,-промовила я дивлячись на себе у дзеркало.-Краще нехай будуть розплетені .
Вона пожала плечами.Я так і стояла дивлячись на себе досі не вірячи.
-Отжеее, ми беремо її?-з посмішкою промовила вона,дивлячись на мене
-Так.
-Хєй,привіт дівчата.-До нас підбігла Ульяна.-Ваууу….. ти така гарна.Вибач я хотіла прийти раніше,але трішки запізнилась. Я навіть заздрю тобі,ти дуже гарна наречена.Братик,коли побачить тебе закохається в тебе ще більше,-підморгнула вона
Я вирішила проігнорувати слова стосовно кохання
-Дякую,ти не переживай. Я ще не обрала букет,допоможеш?
-Звичайно.
Оплативши покупку ми відправились до найкращого салону краси,про який нам розповіла Ульянка.По її словам він найкращий.Домовились про макіяж та зачіску.
Погулявши ще трішки ми розійшлися,я запропонувала Марічкі переночувати в мене,але як виявилось в неї вже є номер в готелі.
Прийшовши додому,зателефонувала мамі та розповіла про сьогоднішні події .Хоч це і несправжнє весілля,але вона була щаслива дивлячись на мене в цій сукні….
#1854 в Молодіжна проза
#8632 в Любовні романи
#3355 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 26.08.2022