Тиша.

Пройшов тиждень. Алсу не з’являлася на парах. Телефон мовчав, повідомлення від Рея залишалися без відповіді. В університеті її не було, і це повільно створювало навколо неї простір, який вона могла заповнити тільки своїми думками.
Вечір одного з днів вона сіла на ліжко, набрала номер Теї і глибоко видихнула.
— Тея… — почала вона, і голос одразу зірвався, — Рей… він… він зробив щось нестерпне. Я більше не можу…
Тея слухала мовчки, а потім:
— Розкажи. Все. Я слухаю.
І Алсу почала. Все: як він фліртував із тією дівчиною, як брешив, як ігнорував її відчуття, як постійно робив вигляд, що нічого не сталося. Сльози текли, голос тріщав, але вона говорила.
— …і я більше не можу його терпіти, Тея. Просто не можу.
Тея не була одна. Через кілька годин всі дівчата зібралися у чаті. Альба, Мая, Джу Рьон, Савлін — вони всі слухали і підтримували.
Тея: Рей? Ти серйозно так поводишся?
Мая: Я б на твоєму місці його за ногу тримала і не відпускала.
Джу Рьон: Він дійсно думає, що все буде добре?
Наступного дня на парах усе стало очевидним. Рей підходив, намагався щось сказати, але дівчата його ігнорували. Алсу, Тея, Мая, Альба і Джу Рьон — вони сміялися, шепотілися про що завгодно, тільки не про нього. Кожен його жест здавався беззмістовним.
— Привіт, Алсу… — почав Рей, але дівчата повернулися спиною, сміючись над чимось у телефоні.
Він стояв, червоний від злості, і раптом:
— Алсу! Ти… Ти розповіла всім цю всю… херню про мене!
— Ммм… — холодно промовила вона, не дивлячись на нього. — Вона називається правдою.
— Я не… це не те, що ти думаєш… — він намагався зупинити її, але кожне його слово розбивалося об стіну іронії та глузування.
— О, так? — підключилася Тея, посміхаючись із презирством. — Ти думав, що ми повіримо твоєму «не то»? Флірт із тією дівчиною, сміх на сходах — все. Ми бачили.
— Ну-ну… — Мая додала, — і не чекай, що ми будемо грати у хороших людей. Ігнор. Всі разом.
Рей відчував, як у нього підгорає все всередині. Він намагався зупинити їх, але вони не слухали.
— Алсу! Ти зруйнувала мою репутацію! — кричав він, — Ти сказала всім, що я…
— Рей, — тихо сказала Алсу, — ти сам її зруйнував.
І це була правда. Всі дівчата кивали, сміялися тихо, поглядом показуючи: «Тепер ти сам у своєму лайні».
Вечір того ж дня Рей надсилав повідомлення, намагаючись щось виправдати:
Рей: Алсу, я не хотів, щоб це все…
Алсу: Надіюсь, ти зрозумів, що твої вибачення нічого не змінять.
Рей: Ти не права!
Алсу: Так, я права.
І цього разу Алсу відчула силу — вона більше не залежала від нього, більше не дозволяла себе ображати. Малентан тихо муркотів біля неї, і навіть він здавався її союзником у цій битві.
Дівчата довели, що якщо треба — вони можуть закрити будь-який токсичний вплив разом. А Рей залишився один, на своєму горі, з усією правдою, що вибухнула на світло.