Ми інші

2

   Я не відповіла. Раха видно лише таким, як я. Для людей він непомітний настільки, що вони легко можуть на нього наштовхнутися. На щастя, мій супутник дуже уважний, щоб дозволити такому статися. Хоча я абсолютно впевнена, що якщо таке й станеться, то люди, які звикли довіряти своїм очам більше, ніж решті почуттів, просто не помітять чи спишуть все на гру уяви й незабаром забудуть.      

   Я вдихнула вологе після дощу повітря і замріяно усміхнулася. Допила свій зелений чай, який купила в кав'ярні, що стоїть на розі будинку. Смак огидний. Але саме зелений чай нагадував мені про дім. Він був і кольором, і ароматом схожий на мій улюблений напій, який тепер недоступний. Жоден із паростків, які ми встигли взяти із собою, не зміг прижитися в умовах цієї планети. Екологія тут дуже агресивна для наших чутливих рослин. Ми якось змогли пристосуватися, а ось інші організми, які ми використовували як їжу, на жаль, загинули. Довелося шукати альтернативу. Незабаром ми її знайшли.

   Я відправила картонну склянку в урну, що стояла поряд з лавкою, на якій я сиділа на самоті. Для інших, звісно. Рах весь час був зі мною, не залишаючи ні на секунду. Він виконував роль порадника, вчителя, компаньйона та охоронця. Якби я була людиною, то Раха легко можна було б назвати ангелом-охоронцем. Якби подібний симбіоз мав місце не лише у віруваннях людей. Але я не була людиною. А Рах не був ангелом. Проте таке порівняння подобалося мені найбільше.                            

   Я встала з лавки з наміром обійти будинок і поїхати додому. Перебувати серед людей тривалий час надто небезпечно. Рано чи пізно вони можуть почати щось підозрювати. Так траплялося кілька разів, і це змусило нас змінити місце проживання. Тому тепер я була дуже обережною. Дуже не хотілося знову переїжджати та звикати до нової місцевості, до нових сусідів. Це досить болісно з огляду на те, що ми й так чужі на цій планеті. Звісно ж, ми могли оселитися десь у глушині, де зовсім немає людей. Але тоді наші енергетичні ресурси взагалі зійдуть нанівець. Ми досі сподівалися колись повернутися додому. А це можливо лише за наявності відповідних енергій.                                                                                  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше