ГЛАВА 6

АСЯ.

Час йшов, а все було тихо, ніяких звуків ні шурхіт, Уваров мене більше не турбував, для себе вирішила, що поводитимуся як ніби нічого не було, не хочу допиту від Машки, та й так буде простіше для всіх. До вечора я просиділа у себе в кімнаті, виходити просто боялася і бачити його не хотіла. Але я розуміла, що це все не вічне, і мені доведеться звідси вийти.

Десь о восьмій вечора до мене постукали:

• Хто там?
• Це я Маша…

Я швидко їй відкрила і впустила, ми сіли на ліжко і вона почала:

• Ну і?
• Що?
• Давай кажи, щотам вже трапилося?
• Нічого
• Ася!
• Гаразд, це знову повторилося
• Секс із ним?
• Угу
• Ой подруго, припиняй це, інакше все погано закінчиться, тим більше з його дівчиною психопаткою
• Я знаю
• Боюся, що ти подруга закохаєшся в нього, а він не той хто тобі потрібен, такі як він не здатний кохати
• Я знаю, тому цього не буде
• Сподіваюся
• Скажи краще Як Катя?
• Все з нею нормально, просто забій, наклали пов'язку, сказали відпочити пару днів, полежати, і через пару днів знову бігатиме
• добре
• З тобою точно все добре?
• Так
• Добре тоді відпочивай, побачимося вранці
• До завтра Маша
• На добраніч Ася
• І тобі Маша

Після того як пішла  Маша, я просто лягла в ліжко і намагалася заснути. Але тут прийшло повідомлення, я подивилася це був незнайомий номер, ну думаю хрін з ним, прочитаю, може це хтось по роботі, а там:

• як ти Ася?
• хто ти?
• А ти не здогадуєшся?
• НІ!
• той з ким у тебе був найшикарніший секс у світі, я кий ти НІКОЛИ не забудеш! А якщо і збудеш я знову нагадаю..

І ось тут я напружилася, не дай боже це Уваров, тоді ще й так мені дошкулятиме, ну думаю, була, не була.

• звідки ти знаєш мій номер Уваров?
• а хіба це проблема?
• Тобі? не думаю…
• ну ось ти отримала відповідь на своє запитання
• то, чого ти хочеш?
• не повіриш ТЕБЕ
• у тебе є дівчина, ось її і ХОЧИ!
• Ася, послухай з Ірою у мене все давно скінчено, причому повністю, просто ця дурочка  біситься, і не може змиритися  що я її покинув,  і вона втратила свою популярність і мої гроші, вона мені більше не цікава, а ось ти дуже навіть..
• ти мій начальник, так що дай мені спокій, і більше до мене не підходь, інакше все розповім Маші з Сашком.

 На це відповіді не було і я сподівалася, що до нього нарешті дійшло, і більше він мене не турбуватиме, далі я просто закуталася в ковдру, як у кокон і заснула.

Наступні два дні я намагалася з ним не перетинатися і більше бути з дівчатками. Ми гуляли, територією, навіть знайшли озеро, воно, звичайно було врите льодом, але все в снігу було так красиво.

І ось у середу ввечері, я в гордій самоті вирішила прогуляти туди, і мала необережність, стати на край льоду, і провалилася, добре, що там була глибина по коліно, лише промокла, але коли виповзла до мене підійшов Уваров:

• ти що в цій калюжі втопитися вирішила?
• може й вирішила, тобі яка справа?
• а ти не думала що я можу хвилюватися?
• Через мене?
• Та!
• ні не думала!
• чому?
• Бо ти на це не здатний!
• Здатний і не тільки на це..
• тож і вирішив за мною стежити?
• так..

  Потім допоміг підвестися, притиснув до себе, на що я сказала:

• я ж мокра.. пусти, не хочу зіпсувати тобі куртку, вона ж напевно супер дорога! Мені за все життя не вистачить за неї розплатитися!
• чхати я на неї хотів, у мене таких купа, а ось ти застудишся, пішли будемо тебе гріти, причому терміново
• нікуди я з тобою не піду!
• підеш інакше я тебе на руках понесу, причому силою, тому вибирай
• гаразд, я сама!
• розумна дівчинка.