Ми ніколи не будемо разом?

12

Батько потягнув мене за волосся на двір, спускавши мене по сходам, але дійшовши на низ він кинув мене на підлогу.

-ти мало нас принизила?-батько.

Він вдарив мене по обличчю.

-ти знову прийшла у цей дім наче нічого не трапилось.-він знову вдарив.

Батько дістав пістолет та направив дуло до лоба. Дан просто стояв і не рухався, наче я привид. Мій брат теж стояв, наче чекав моєї смерті. Але зверху всі почули голос.

-Пане Насух-почувся голос зверху.

Повернувши голову я побачила Гедіза, у руках якого був пістолет направлений на батька.

Через секунди що пройшли на двір забігають охоронці у яких в руках пістолети, які направленні на батька. А за ними прийшла Дільшах.

-о Насухе, яка в тебе гордість заважка.-дільшах.-замість того щоб любити свою онуку ти її б'єш, принижуєш, ображаєш. Як тобі тільки не соромно?

-яке тобі діло?! Йди до себе й там командуй, все що тут коїться тебе не стосується.-батько.

-Гедіз, забери Сахру і йдіть звідси-дільшах.

_________

~Гедіз~

-як ти?-спитав її я.

Вона сиділа і не реагувала ні на слова ні на рухи.

-нормально.-сахра.

Але незважаючи на слова, я бачив кров на її зубах, на її вустах. Я дістав аптечку й почав обробляти рани, вона навіть й не поворухнулась.

Вона заплющила очі, й схоже на те що заснула.

youp

Подобається

#679 в Фанфік
#8395 в Любовні романи
#3278 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 29.11.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись