~Сахра~
Я почала їсти суп, як у вікно постучалися, подивившись я побачила що це Еліф яка активно махала мені.
-добрий вечір Еліф.-я.
-точно що добрий, Гедіз розлучається з Бахар! Я тебе вітаю!- еліф.
Почувши ці слова я наче розчарувалася, я не хочу щоб Бахар любивши цього типа гірко страждала через це.
-Чого це мене вітати? Я не кохаю його, після всього того що він зробив.-я.
-ой Сахра, не знаю як тобі це сказати, але Гедіза таким бачу лише у перше! Не знаю що між вами трапилось але він через це побивається.-еліф.
-гаразд, я спробую змінити свою поведінку, але і щоб він поводив себе нормально.-зауважила я.
-ясно пані, пані Еліф, ви вже все доклали?-Гедіз.
-Гедіз, ну не злись, гаразд, я тоді вже піду.-еліф.
Еліф пішла показавши кулачки які тримала за мене.
-мені тут де що розказали.-Гедіз.-що твоя сестра дуже за тобою сумує.
-вона ненавидить мене, ти навіть половину не знаєш.-я.-і хто це тобі сказав?
Не може бути цього, хто йому про це казав?
-твоя сестра. Мелек.-гедіз.
-що? Ти з нею бачився?! І що вона тобі вже наплела, все розказуй!!-я.
-ну вона казала що ти хочеш зі мною одружитися.-гедіз.
-я скажу тобі лише одне, ти підеш від мене.-я.
-ні, не піду, я не можу.-гедіз.
-тоді відпусти мене.-я.
-і це не можу.-гедіз.
-тоді піду я, сюди їде мій наречений, і якщо ти мене не відпустиш я покінчу з собою.-казала я через вікно.
Він загубився в моїх словах, але було видно що він погодився на мої заперечення.
Я лише узяла свій телефон, який лежав на ліжку і поспішно вийшла з кімнати.
Машина вже чекала мене на дворі, тож я попрощалась з Еліф і підійшла до Гедіза.
-ти зовсім не знаєш про справи своєї дружини або колишньої, бажаю вам залишитись разом.-я наостанок подарувала теплу посмішку.
Вийшла і сіла в машину. В машині був мій хлопець Дан.
-Сахра, ми все підготували для нашого весілля, завтра ми вже будемо разом.