~Гедіз~
Я сів у крісло і спостерігав за її очима, вони бігали по кімнаті.
-Гедіз, може досить на мене дивитись!?-Сахра.
-хм, навіть і не знаю пані Сахра.-я встав з крісла і підійшов до неї.
-не можу зупинитись від вашої краси.-я.
Вона лише зробила втомлюючий вигляд.
-так що між вами з тим другом?-я.
Я хотів лише показати що в мене є ревнощі. Але вона знову почала мене відчитувати.
-не твоє діло! Якщо я заснула в машині і не відчитала тебе за цей особняк, це не означає що ми помирилися! Я все ще злюся на тебе!-Сахра.
-пані, я все зрозумів, зараз ви поїсте а тоді подивимось що буде далі.-я вийшов та пішов до матері.
По дорозі в кімнату я зустрів Еліф.
-привіт брате, слухай, в мене є до тебе розмова..-Еліф.
-то кажи сестро.-я.
-я проходила повз кімнати Сахри, і там було відчинено вікно, я почула що хтось нишпорив в кімнаті, а прислухавшись я почула голос Бахар, вона казала щоб Бог допоміг їй де що знайти.-Еліф.
-тобто ти кажеш що Бахар щось шукала в кімнаті Сахри?-вирішив поточнити розповідь Еліф.
-не подумай що я якось хочу нашкодити Бахар, але я кажу правду, тим паче що Бахар казала що ти знаєш про її зустрічі з Єгором.-Еліф.
-зустрічі з другом Сахри? З Єгором?-спочатку я не повірив але звіривши всі останні події це була правда.
Я й пішов до матері. Мати сиділа у кріслі та робила вигляд що чекала на мене.
-я тебе чекала, синку.-мама.
-мамо, що робила Бахар в кімнаті Сахри?-я.
-не знаю, а що вона може ще там робити?-вона встала з крісла.
-вона шукала щось в чужій кімнаті, це ж ще не все, вона зустрічалася з нашим ворогом Єгором!! Молодець Бахар, не правда ж?-я.
-добре, синку, я все вирішу, йди.-мама.
-мам, я вирішив розлучитися з нею.-я.-це моє остаточне рішення.