Дитинство Жан-Поля Бельмондо у родині таких батьків було щасливим. Все що йому було потрібно для життя доставалось йому без зайвих зусиль. Жан-Поль не пригадував, щоб він був у чомусь ущемлений або скривджений. Хіба що одного разу.
Нездійсненою мрією юного Бельмондо був електричний потяг з іграшковою залізницею, які хлопець одного разу побачив у каталозі. Але йшла війна, й будь-які іграшки зникли з вітрин магазинів.
Коли майбутній відомий актор виріс й в нього з’явились власні діти та достатні доходи, щоб дозволити собі будь що, - Жан-Поль Бельмондо придбав для своїх дітей таку залізницю, з паровозом та вагонами, рейками та стрілками, та, навіть, зі станційним будиночком. Проте молоде покоління поставилося до подарунка прохолодно, й Жан-Полю довелось гратися із цією залізницею самому.
Ймовірно самі такі дитячі «труднощі» допомогли майбутній зірці кіно та театру боротися з примхами долі. Жан-Поль здобув силу, яку ніяка подія, навіть сама жахлива, не могла його зламати..
Зі спогадів Жан-Поля Бельмондо (переклад з французької):
«Щасливе дитинство – найкращий подарунок, який доля може приготувати людині. Вона роздається випадково й, часто, вкрай несправедливо. Мані дуже шкода тих, хто, згадуючи своє дитинство, тремтить, тих, хто виріс без любові, без свободи".