29 глава. ЦЕ НАРЕШТІ СТАЛОСЯ?

назва точно відповідає думкам читачів)))

- Не стримуйся більше ніколи, Генрі.

- Ти... Впевнена?

- Так!

Він повільно та спершу трохи не рішуче підходив до мене ближче. Немов би не вірив, що зараз дійсно настає ця мить. Та й сама я не вірила якщо чесно... Так довго чекала цього... Цілих три дні, які тривали дійсно вічність. Цікаво скільки чекав він?

- Ах?! - тихо видаю щойно хлопець, який у три рази більший за мене притискає моє тіло до мармурової стіни.

- Марі... - дивиться на мене знову як часто бувало таким гарячим поглядом, який немов пропалював мене усю зсередини.

- Щ-що...

- Не ворушись - шепоче своїм грубим басом прямо на вухо від чого кожну клітинку мого тіла пробирає до мурашок - Заплющи очі. І якщо щось буде не так -- одразу кажи, я зупинюсь.

- До-добре...

Закривши очі, я перестала дихати. Знову стало страшно, але я намагалась переборювати це. До його появи в моєму житті вдруге - до мене вже так довго ніхто не доторкався. Навіть по дружбі...

Він доторкнувся долонею до моєї щоки. Моє серцебиття стало настільки шаленим, що здавалося серце скоро трісне як повітряна кулька!

- Хоча... Забудь - раптом сказав і я розплющила очі.

- В СЕНСІ?!

- Я забираю свої слова назад. Навіть якщо ти попросиш - я не зупинюсь, бо ти моя - несподівано сказав, ухмильнувшись та одразу ж поцілував.

ОТ ЖЕ ПАСКУДНИК! А я вже подумала, що передумав це робити! НЕ МІГ ПОЧАТИ В СПОКОЇ, МУСИВ МЕНЕ ОТАК ЗАХВИЛЮВАТИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ!

- ММХ?! - голосно кидаю від шоку та несподіванки.

"Бо ти моя..." - ах, як же пристрасно сказав це!

- Ммх...

Його вуста ніжно накрили мої, після чого язик одразу ж проник до мого рота. Я так розгубилася... Це зовсім не було так як я собі уявляла по серіалах! Навіть не хочу описувати, що далі робилось в моєму роті! Але мої ноги на невеличких каблучках, подарованих ним, почали підкошуватись. По тілу пробігла така приємна та легка слабкість.

Я притиснулась до нього ще щільніше поки він притискав мене до стіни. Немов моєму тілу захотілось відчути його ще більше.

- Ммм?! - трясця, куди пішла одна його велика рука?!

Ах, він торкнувся талії, повільно опускаючись до бедра. Все тіло одразу здригнулось та жовтоокий не розривав поцілунку. Я почала намагатися робити ті ж самі рухи губами, що й він.

Несподівано Генрі віддалився від мого лиця, трохи агресивно шепнувши захекане: "Трясця, це так не зручно!" І щойно я встигла лиш відкрити рота щоб запитати про що він, як хлопець одразу ж підійняв мене за бедра, притиснувши до стіни так, що мені захотілось обійняти його тіло ніжками щоб було легше втриматись. Після того як миттєво зробила це, жовтоокий продовжив пристрастний поцілунок.

Наші тіла так притискались одне до одного... Та ще й в такій позі!

То йому було не зручно через зріст? Ох, так, він, мабуть, довго був похилений шиєю та спиною щоб діставати до моїх губ, через що й підняв потім моє тіло. Я вперше почала замислюватись про те, що наша велика різниця у зрості може мати один НЕВЕЛИЧКИЙ мінус, а не лише одні плюси...

- Ммх... Ах... Ге-Генрі... По... Почекай... - важко дихаючи говорила під час коротких перерв між поцілунками, та він не хотів зупинятися.

То от що мав на увазі коли казав, що не буде зупинятися взагалі... Не жартував...

Я відчула як мої губи набухли та почали німіти. Та я все одно намагалася продовжувати ними активно ворушити.

Раптом відчула, що зповзаю з його тіла, бо занадто розслабилась. Вхопилась сильніше ногами за його спину, сжавши бедра по бокам тіла хлопця. А той і собі нагадався про те та підійняв мене трішки вище і міцніше тримав однією рукою мою талію, а іншою одне з бедр.

Не дивлячись на втому, бо це все дійсно вже не мало часу відбувалося, я все одно не хотіла завершувати не менше ніж він.
...

- Марі... - раптом вперше заговорив за стільки часу поки віддихувався.

Невже тепер вирішив зупинитися?

Може й добре, тому що тепер я дійсно не відчувала своїх губ. І зараз активно віддихуючись трохи привідкривши рота, відчувала, що мої вуста мокрі та ніби горять. Та це все забулося в мить, щойно я побачила яким поглядом він зараз окреслював все моє обличчя, повільно переходячи до шиї, а потім і до зони декольте своїм поглядом.

Я вже й забути встигла, що зараз в не дуже довгій сукенці обіймаю його ніжками, на яких тканина трохи підійнялася догори.

Розгублено зиркнула вниз собі туди й хотіла прикритися. Та щойно опустила одну руку туди, забравши з його плеча, як той одразу ж схопив мене за зап'ястя.

Я від несподіванки трохи злякалася і ще й здригнулася щойно відчула його теплі вуста на долоні тої руки... Почав цілувати її так ніжно та багато...

Ах, трясця... Як же сильно я люблю його і відчуваю це кожною клітинкою свого тіла! Кожен доторк його губ до моєї шкіри, немов змушував все тіло мліти, відчувати легкі імпульси, які призводили до того, що мені буквально здавалося, що прямо зараз я тану на ньому як рідина...

- Ах... - просто зітхнула поки він продовжував цілувати долоню, дійшовши до зап'ястя.

Швидко ж забула, що хотіла прикрити той низ своєї сукні... Ай, най вже буде! Байдуже. На все байдуже. Головне, що я зараз в його руках. Немов відчуваю як з кожною секундою моє тіло все менше, і менше належить мені і все більше, і більше йому. Буквально! Я вже не могла керувати жодними своїми рухами. Усе робив він.

- Як же ти смачно та солодко пахнеш - зашепотів своїм спокусливим низьким басом настільки близько на вухо, що я здригнулась від мурашок і від його вдихання на моїй шиї знову видала тихе "Ах...".

Почав розціловувати всю шию і я знову мимовільно перенеслася думками в той момент коли його вуста так само вперше торкнулися моєї шиї, але в машині. Та тоді його потім зупинили охоронці і вів себе він далі доволі дивно... Ми ж так і не поговорили про те, що тоді з ним було! Генрі немов спеціально робив вигляд, що нічого не було щоб і я забула про те, але не вийде. Ми обов'язково поговоримо про це, бо кожен раз згадуючи ту дивину я дивуюсь і трохи жахаюсь навіть. Він же точно тоді був під чимось? Був. Я відчуваю це. Дівочу інтуїцію не обдуриш як то кажуть.
...