2 розділ

Вадим

Я приїхав зі своєї квартири до тата та побачив її- холодну, недоступну ні для кого, Діану, яка керувала всією нашою хокейною командою. Ця дівчинка засіла давно у моєму серці, але як до неї достукатися? Схоже, що у неї замість серця великий шматок льоду, який потрібно топити на великому вогні

- Вибачте, я теж зараз прийду- я попрямував на другий поверх за Діаною. Зупинившись біля дверей ванної кімнати, я постукав

- З тобою все нормально?- очікував на відповідь. Я сперся лівим плечем до стіни. Двері різко відчинилися. Погляд Діани був спрямований прямо на мене, зараз у її очах не було якоїсь злості, як це було на тренуваннях

- Ти... Син дядька Олексія?- запитала дівчина 

- Так, це тебе дивує?- я вигнув запитально брову

- Звісно, ти ще питаєш!- у підвищеному тоні промовила Діана та поглянула за мою спину, чи немає там нікого

- Не кричи, давай спокійно поговоримо після вечері- запропонував я їй та випрямився. Я дивився на неї згори, тому що різниця у зрості була приблизно 30 сантиметрів, якщо не більше

- Нічого собі, сам Овдієнко хоче зі мною вперше в житті нормально поговорити? Цікаво, і яку ж тему для розмови ти запропонуєш мені?- Діана лукаво посміхнулася мені

- Маленька, тобі краще погодитися, тому що те, про що ми будемо говорити...- я не встиг договорити, бо дівчина легенько вдарила мене рукою у плече

- У вас хлопців всі думки, коли перед вами гарні дівчата, зводяться лише до одного- я підійшов на крок ближче до неї, притиснув до стіни, при цьому тримаючи з нею зоровий контакт, нахилився до її вушка, обпалюючи шию своїм гарячим подихом, сказав:

- Тепер, коли ти вже настільки близько знаходишся біля мене, я думаю лише про те, як тебе завоювати. Невже ти й досі не зрозуміла цього?- я легенько торкнувся своїми губами до її м'якої шкіри та вдихнув аромат. Здається, у складі її парфумів є полуниця і ще щось солодке. Я відсторонився та перевів погляд на її гарні пухкі губи, які були підфарбовані рожевою помадою і вже був готовий отримати від неї ляпаса за свій вчинок. Але те, що вона зробила, шокувало мене. Діана різко притягнула мене за футболку, настільки близько, що між нашими вустами залишалися лічені міліметри

- Хочеш пограти зі мною? Але я не іграшка і зі мною такий варіант не прокатить. Ти навіть не уявляєш, як дорого тобі буде коштувати один мій поцілунок. Але чи справді ти його заслужив? Після наших перепалок в клубі та твого ставлення до мене я не впенена. Ти тільки пальцем помани якусь бліду міль, вона одразу ж буде біля тебе, бо це ж сам Овдієнко- капітан команди. Але точно не я! Довіритися тобі буде моєю найбільшою помилкою в житті, яка залишить на моєму серці великий шрам. Та чи зможеш ти його загоїти? Так, що на даний момент, пішов ти, Овдієнко, гратися зі своїми почуттями я не дозволю!- вона пішла вниз сходами та зникла на кухні. Я стояв шокований від її слів. Невже вона і справді подумала, що я здатен гратися з її почуттями? Чорт, яким же я був ідіотом, коли ні разу не зміг змовчати їй навіть у якомусь банальному зауваженні до мене. Ми вічно сваримося на тренуваннях, завжди є якісь непорозуміння між нами. А я придурок гадав, що вона так швидко мене до себе підпустить, розмріявся ти, Вадиме. Нафантазував собі щасливе життя з цією до чортиків привабливою дівчиною. Тепер мені все складніше буде добитися її уваги та довіри до себе. Але я так просто не відступлю! Я спустився на кухню та побачив, що Діана посміхається та активно підтримує розмову з тіткою Оксаною та батьком про завтрашню гру проти команди зі Львова. Я сів на стілець навпроти дівчини та теж вставив 5 копійок у їхню розмову

- Я впевнений, що ми завтра переможемо, ми готувалися більше місяця до цієї гри. Можливо десь у душі і є якісь сумніви, але я їх швидко відкидаю на задній план- я поклав собі у тарілку ще курки. Від неї просто неможливо, це настільки смачно, словами не передати

- Дякую за вечерю, кохана- тато поклав до раковини тарілку та поцілував жінку

- Будь ласка

- Мамо, дякую велике, я вже піду. Треба ще морально приготуватися до завтрашнього дня і заповнити деякі документи- Діана кинула на мене короткий погляд, поцілувала маму та пішла до своєї кімнати. Тато зник у своєму кабінеті. Я доїв та вирішив допомогти тітці Оксані з посудом

- Вадиме, поговоримо?- рука жінки лягла мені на плече

- Так, звісно- я закінчив з посудом і тільки зараз помітив, що на столі вже стоять 2 чашки з гарячим какао. Я його обожнюю

- Сідай- сказала вона. Я приземлився на стілець поряд з нею

- Що між вами за ігри?- несподівано запитала тітка Оксана та пильно вдивлялася в моє обличчя,- тільки давай на чистоту

- Тітко Оксано, немає взагалі нічого. Між нами тільки якісь незрозумілі сварки, недорозуміння. На кожному тренуванні, ми завжди за якусь дрібничку сваримося хвилин 15, якщо не більше. Я... схоже по всі вуха закохався в неї, поводжуся, як 17-річний підліток. Просто в мене ніколи не було подібного досвіду у стосунках і я боюся зробити зайвий крок, а ще більше боюся зробити неправильний крок. Але я розумію, що ми не...- жінка похитала головою, посміхаючись та перебила мене:

- Ох Вадиме, ці ваші сварки знаєш до чого призведуть? До того, що у пориві сварки в когось терпіння луснить і хтось з вас зізнається у коханні. А я можу 100% тобі сказати, що ці недорозуміння між вами свідчать про те, що ви обидва закохані. Можливо, заперечення в чомусь вона висуває тобі, щоб подивитися, на скільки ти витривалий. Спробуй бути трішки м'якшим. Ти навіть не забивай собі голову, що вони не можете бути разом. Ви- нерідні! Ви просто живите під одним дахом- знизала плечима вона та відпила какао.- Можна сказати, що ви ніякі не зведені брат і сестра, просто співмешканці. Розумієш, в Діани не було досвіду в стосунках і вона трішки боїться розпочинати їх. Головне скажу- роби те, що підказує тобі твоє серце, але спочатку обдумай кожен крок, який ти хочеш зробити- я вислухав жінку та підсунувся ближче до неї, що міцно обійняти.