Глава 9

Повернувшись додому я одразу ж відмітила дивну обстановку навколо. В квартирі пахло смачною їжею, а татко бігав з пилосмоком по вітальні і заглядав в кожен куток. І чого це він сьогодні так рано з роботи повернувся?

Заглянувши на кухню побачила Олену, що стояла біля плити і щось готувала. В душі одразу ж поселилася дивна тривога. Невже зараз повним ходом йде підготовка до вечері в компанії Корольова? Та ні, не може бути! Чого б це тато так сильно хвилювався за цю зустріч, що аж за прибирання взявся?

Схоже варто тікати в свою кімнату поки і мене роботою не загрузили. Та тільки - но я ступила на сходи як батько вимкнув полосмок.

- Настя, ти мені якраз потрібна! - енергійно сплеснув в долоні і швидкими кроками направився до мене. - Сподіваюся ти запросила Стасика!?

- Стасика? - розгублено витріщилася на тата. - Від коли це цей ідіо.. хлопець Стасиком став?

- Ліза нам з Оленою розповіла, що цей хлопець син самого Ігора Корольова! Ти хоч уявляєш як нам пощастило!

- Поняття не маю. - пробурмотіла. Схоже поки мене не було усі в цій квартирі заразилися божевіллям. А завжди думала, що мій татусь найадекватніша людина в світі, а виявилося що і у нього є свої слабкості.

- Ти серйозно? - здивовано витріщився на мене чоловік. - Корольов відомий бізнесмен. Я навіть сам не знаю чим конкретно він займається, але кожен впливовий чоловік просто мріє з ним познайомитися.

- Ааа.. круто. - хмикнула. - Але до чого тут Стас?

- Ну як? - задумався тато. - Це ж така удача, що тобі допоміг саме цей хлопець. Доню, це точно доля! Можливо Стас допоможе мені зустрітися зі своїм батьком!

Схоже татка понесло! А мені пора тікати в свою кімнату! Щось надто багато в моєму житті цього клятого Стасика останнім часом! Якщо він все таки сьогодні заявиться сюди, то я його точно приб’ю! Сил терпіти цю дику ситуацію у мене вже не має!

Як тільки я перевдягнулася в домашні короткі шорти і футболку, в кімнату наче ураган влетіла Інна.

- Насть, як пройшла ваша розмова? - подруга вмостилася на моєму ліжку поки я збирала своє довге волосся в косу.

- Продуктивно. - не втрималася від хмикання, коли згадала невдалий поцілунок Стасика і мій ляпас. - Цей придурок привіз мене в ресторан.

- Ого! - зробила великі очі. - Навіщо йому це? Стас по своїй натурі одинак. Він ненавидить їсти в компанії інших людей, та що там говорити - він на дух людей не переносить.

- Справді? - слова Інни мене здивували. Корольов сам мені сказав, що ненавидить їсти на самоті, отже його слова були брехнею. Щось я вже зовсім розгубилася від дій цього хлопця. - Він що, дружить лише з Тарасом?

- Виходить що так. - кивнула дівчина. - Вони знайомі з самого дитинства і Тарас єдина людина, яку Стас хоч трохи слухає і поважає.

- Зрозуміло.. - що нічого не зрозуміло. - Сподіваюся, що цей ідіот не заявиться до нас додому. Ми розійшлися не надто добре і тепер я уявлення не маю, що від нього можна чекати.

- До речі, а чому наші батьки в такому піднесеному стані? Так сильно хочуть Стаса побачити? - зацікавилася Інна.

- Це все через Лізу! - роздратовано випалила. - Вона розповіла татові хто такий цей Стас і тепер він готовий на колінах повзати перед цим мудаком.

Інну така перспектива теж не сильно тішила. Єдине що нам з нею залишалося це сподіватися що Стас проявить хоч трішки розуму і не прийде.

Та надія моя розбилася вщент коли в кімнату влетіла щаслива Ліза і заявила, що Корольов тут. Інна сердито нахмурилася, а я стисла кулаки від люті. Цей придурок ще пошкодує, що заявився в мій дім.

-Тато сказав, щоб ти одягнулася пристойно. - на смішливо оглянула мій прикид Ліза і швиденько випорхнула за двері.

Сама сестра до речі круто підготувалася до зустрічі. Одягнула коротеньку сукню навіть туфлі взула для кращого ефекту. Волосся накрутила, макіяж зробила і побігла очаровувати Корольова. Ех, краще б він звернув увагу на Лізку. Така сучка як вона була б ідеальною парою для цього самозакоханого ідіота.

-Ти підеш в цьому? - зацікавлено оглянула мій прикид Інна. - Хочеш вразити Стаса наповал?

Я задумано оглянула свою розтягнену футболку і короткі джинсові шорти. Можливо таким виглядом я зможу налякати золотого хлопчика і він навіть думати про мене забуде? Думаю варто спробувати!

Ми з Інною вийшли в коридор і відправилися на перший поверх. Подруга до речі, вдягнула джинси і блузку. Все таки краще ніж мій обідраний вигляд.

Не встигли ми зайти в вітальню як я почула веселі голоси. Поборовши бажання кинутися тікати назад в кімнату я зібрала докупи усю свою впевненість і зайшла в вітальню.

- Стасику, ми такі раді, що ти прийняв запрошення нашої сім’ї! - широко усміхалася Олена.

- Мені дуже приємно, що ви мене запросили. Я просто не зміг відмовитись. - спокійним голосом заявив Стас. Дивно виходить, схоже цей хлопець може бути нормальним!

- О, а ось і дів.. чата! - заявив татко, але побачивши мій вигляд вмить нахмурився. - Настя що за вигляд?

- Нормальний в мене вигляд! - буркнула і перевела погляд на величезний букет рожевих троянд, який Стас тримав в руках. Дуже сподіваюся, що це не мені.

- Не хвилюйтеся, Олег Вікторович. Як на мене то Настя виглядає досить мило. По - домашньому так. - заявив Стас. Я бачила як його погляд пройшовся по моїх голих ногах і зупинився на вирізі футболки. В цю мить я уже сумнівалася чи правильний одяг вибрала.

- Це тобі! - поки я намагалася вбити Корольова поглядом він підійшов до мене і всунув в руки букет. Та це ще було не все! Повільно нагнувшись цей смертник торкнувся своїми губами моєї щоки, а тоді прошепотів на вухо:

- Відпадні ніжки, мала.

Як же в цей момент мені хотілося заїхати цим букетом по його наглій морді. Та цей придурок зовсім страху не має.

-Ти такий милий! - сплеснула в долоні Олена. - Давайте сядемо за стіл, а то все охолоне!