40.

Двері Мирославі відчинила радісна Люда, але, щойно побачила обличчя подруги, усмішка зникла.

– Миро, усе гаразд? Ти така бліда…

Мирослава лише махнула рукою.

– Де Орест?

– У вітальні. Вони із Максом не порозумілися.  – Люда знизала плечима, –  Чоловіки, що скажеш.  Зараз Орест чорніший за темну хмару, страшно підходити. Я думала, Макс приїде з тобою, щоб розібратися з цими  безглуздими сварками…

– Макс у СІЗО.

– Як так?! –  вражена Люда, аж присіла на стілець.

– Дострибався, придурок, –  присвиснув Орест, який саме з’явився на порозі вітальні.

Мирослава глянула на нього  і з подивом зрозуміла: у голосі чоловіка не було ані зловтіхи, ані тріумфу. Лише розгубленість і щире співчуття. Мира відчула полегшення – вона прийняла  правильне рішення. Тому сказала спокійним тоном в якому була сама впевненість:

– Ти теж можеш втратити посаду через Юльку.

На обличчі Ореста на мить промайнуло роздратування. Але Мирослава рішуче продовжила:

– Вона засланий козачок у нашу філію, щоб збити ціну перед продажем.

Від здивування Орест і Люда аж перестали дихати.

– Зараз сюди під’їде Ігор, –  спокійно додала Мира. – Нам є про що поговорити.

Ігор не забарився. Він з усіма привітався  і сказав Мирі:

– Зранку, я був зайнятий  матір’ю, потім телефонував, але Макс вже був  поза зоною. Наскільки серйозна справа? 

Мира вказала очима на диван, де вже сиділи Орест з Людою, сама вмостилася навпроти на стільчик  і почала свою проповідь:

– Вас, хлопці, як школярів розвів Власенко.  Два місяці тому, з якогось переляку, у нашого  директора, з'явилася "геніальна" думка продати філію. Назар Батькович в дуже хороших  відносинах із нашим керівником, тому був в курсі цієї ідеї. Він уже до цього спав і  бачив себе уві сні власником великого будівельного бізнесу. Навіть створив свою фірму – НВ-Комфорт, а тут такий шанс зміцнити її шляхом поглинання успішної філії.  І хоча у нашого керівництва, Власенко номер один у списку потенційних покупців, але рішення про продаж –   ще неточне, а ціна кусається. Та й конкуренти почали принюхуватися. Що вирішує Назар? Створити купу проблем для нашого відділу.  Для чого?  Щоб уже напевно підштовхнути наше керівництво  збути таку мороку, а ще щоб  трохи знизити ціну та відвадити конкурентів.  Не кожен захоче купувати банкрута, за ціною успішної фірми. Правда Назар не планував банкрутити філію, а просто хотів, щоб пішов добрий поголос. Тому це все повинно іти із середини, як внутрішній бардак.

Мирослава  зробила паузу.

– Так в нашій філії з’являється…

– Юлія, –  хмикнув Ігор.

– Саме так. Мила дівчина, яка раніше  працювала в дружній організації. Жодних підозр. Вона влаштовується у фінансовий відділ і починає обережно мудрувати з документами та готувати підступи проти двох основних на той час кандидатів на посаду  керівників,  які можуть завадити її планам.  Ігор швидко знаходить помилки у нових звітах  – Юлії прилітає, але все списують на її недосвідченість.   І ніхто не перевіряє набагато важливіші документи, підписані за кілька місяців до її приходу. Ті, куди вона вже встигла добряче залізти. Паралельно  Юля  шукає підтримки у   Макса.  І  так з’являються ті фото та  відео. Це стає  важливим аргументом, щоб він не отримав посади, але  фінальний акорд – сама нарада,  де  я добре  підлила олії у вогонь…

– Касторової  –  буркнув Орест і махнув рукою на повний нерозуміння погляд Ігоря, – не зважай, то так –фантазії… декого.

Мира зовсім не образилася, та продовжила.

– Макс, після прилюдного приниження, звільняється. Керівником стає Ігор. Юлія робить нещасні очі, бере підроблені документи із фінансового і біжить до Ореста. Тикає йому папери та розповідає про переслідування з боку Ігоря, шантаж Макса. Вона – мучениця й страждальниця за правду. Орест вірить.

– Про Макса – вона лише натякала. Це  я потім у сварці йому наговорив, щоб припекти.   –  зітхнув кум. –  Я більше хотів, щоб Ігорю закрутило.

Ігор підняв брову.

– Мені за що?

– Бо я думав, що це ти посунув Макса, а ще постійно гальмував мої проєкти…

– Бо вони нерентабельні.  –  щиро здивувався Ігор.

Орест, аж підстрибнув:

– Ти знову за своє?!

Мирослава примирливо підняла руки.

– Досить. Ми тут не для цього. – знову повернулася до розповіді,–  Орест  передає керівництву гору підроблених Юлею  документів й замовляє за неї слово –  мовляв, за це її переслідували

– Про переслідування збоку Макса, навіть мови не було.  –  заперечив чоловік. – Тільки  про Ігоря.  А за Юлію, сказав лише, що це вона знайшла документи та в неї брат під опікою. Все –  жодних зайвих балачок.  Детектор сам захотів із нею поговорити.

– Звісно, –  Мира криво всміхнулася. – У  нього ж  же культ сімейних цінностей. Старша сестра, яка сама виховує брата-сироту –  це так зворушливо. А тут ще і слізоньки через переслідування такої  чесної, порядної Ігорем та Максом.