6.

Мирослава відчула, як її  серце повільно опустилося у ліву п’ятку, а Ірина поруч взагалі  перестала дихати. З автомобіля вискочила перелякана незнайома блондинка і спокійно вийшов чоловік. Він  справді був схожим на Макса, але вищий і масивніший. Темний погляд під густими бровами був пронизливий, а риси обличчя різкі. В ньому було щось від хижого птаха.

– Ніло, люба підіймайся до себе, а я поки що поспілкуюся.

Ніла трохи розгублено поглянула на розбите лобове скло, потім на свого супутника. Нерішуче кивнула і пішла до під'їзду.

Незнайомець холодно поглянув на Мирославу і трохи зверхньо кинув:

–  Я вас слухаю.

Мирослава в принципі була неполохливою, але  від несподіванки та абсурдності ситуації в неї  включився якийсь незрозумілий режим «овечки»:

– Ееее, меееені, ееее...

 Але в цей момент в розмову втрутилася Іра:

– У моєї сестри стрес! – бухнула вона. – Її кинув чоловік і пішов до коханки!

Незнайомець тільки підняв брову, ніби намагався вловити бодай якусь логіку:

– А моє авто тут до чого?

До Мирослави нарешті повернувся дар людської мови і вона спробувала пояснити:

– У мого чоловіка такий самий автомобіль і я думала, що це він цілується зі своєю коханкою.

– А хіба це привід кидати цеглу в скло?

Мирослава різко підвела підборіддя й іронічно посміхнулася: чоловіча солідарність у всій її красі. У голосі прозвучав виклик:

– Я цілила в голову, не вистачило сил пробити скло.

Але на обличчі чоловіка не було жодних емоцій, лише в інтонації промайнула насмішка:

– Ну, що ж сподіваюся поліція оцінить такий дотепний жарт, а в мене із почуттям гумору так собі. –  і дістав телефон.

Ось тут до Мирослави дійшло, що тепер настане її хвилина слави в місцевих пабліках, де всі дізнаються, як вона за колишнього  чоловіка  гамселить вікна автомобілів. Це було занадто. Мира вирішила  трохи збавити свої оберти:

 – Обійдімося без поліції. Я заплачу за  ремонт.

 Чоловік хмикнув:

– Ви зіпсували мені вечір і за нами з вікон спостерігає купа цікавих очей, то чому не продовжити шоу? Вам подобаються такі виступи?

Іра спробувала щось вставити, але чоловік різко підняв руку:

– Я не з вами розмовляю.

Мирослава гнівно вдихнула: і вона ще свого Макса вважала придурком. Але стрималася з останніх сил:

– Мені не потрібне шоу. Це нервовий зрив і афект, через зраду чоловіка. Я перепрошую. Владнаймо без поліції, зараз я надам вам мої дані, щоб ви не сумнівалися, що за все заплачу. 

«Щоб ти скис» –  додала про себе і принесла посвідчення. 

Незнайомець прочитав дані, на його обличчі промайнуло легке здивування. Він зустрівся поглядом із Мирославою. Вона і не думала відводити чи опускати очей.

Тоді  чоловік ледь посміхнувся  зухвалою посмішкою, яка  дуже не сподобалася Мирі, та простягнув їй візитівку:

– Відробите, навіть якщо ви на роботі. Це у вечірній час.

Мирослава, навіть не глянула у візитівку,  а її голосі був холод:

– Яким чином?

Незнайомець тільки хмикнув і дещо іронічно зауважив:

– Не переживайте, ваша честь так не постраждає як моє авто. Термін місяць. Чекаю завтра о 21.00. Чи все ж поліція?

Мирослава глянула в темні очі в яких горіла відверта насмішка, прийняла виклик і взяла візитівку.

Коли незнайомець зайшов до під’їзду, Мира нарешті глянула у картку і підняла багатостраждальний погляд до неба: за що це їй все? Власенко Назар Петрович –  власник елітного комплексу відпочинку «Лісовий прихисток», будівництвом  якого керував Макс.  Як кажуть Земля тісна,  а  доля має специфічний гумор.

Ірка заглянула у візитівку і аж присвиснула. Потім глянула на Мирославу:

– Тобі точно треба до психолога. Цирк поїхав, клоуни залишилися…

Мира відвела погляд, бо всередині все  переверталося від розуміння безглуздості пригоди і того, як легко життя може підкинути новий рівень абсурду.

– Ірко, хоч ти помовч.

В очах сестри знову воскрес східний мудрець, щонайменше рівня Конфуція:

– Ти нормальна, включи мізки. Це точно карма за зіпсований автомобіль Макса. Це тільки перша відповідь Всесвіту на твої негативні вібрації. Нам потрібно на чистку від негативу. Негайно. У мене є знайомий Майстер…

Мирослав лише відмахнулася від сестри, як на від набридливої мухи:

– Знайди краще собі майстра, щоб закінчив ремонт у твоїй однокімнатній квартирі. Рік вже вовтузишся. Оце я розумію негативна карма. А я просто нещасна жінка, яку кинув негідник чоловік...

Було видно, що в Іри свербить  язик, щось сказати про це «кинув», але вона вирішила не ризикувати і    просто спитала:

– Цікаво, що він мав на увазі, коли говорив: «відробите»?