Розділ 11: Код прийнято

Аліна сиділа за другим монітором Назара. Її очі горіли холодним аналітичним вогнем. Якщо Мар’яна та Олег думали, що вона просто «дівчинка-робот», то вони забули одну річ: робот не має емоцій, коли знищує ворога.

​— Назаре, мені потрібні виписки з реєстрів по компанії Олега «Elite Invest» та дані по закупівлях клініки Артема за останній рік, — карбувала вона, не відводячи погляду від екрана. — Якщо вони вирішили пограти в «тіньові доходи», то нехай знають: я бачу розриви в податковій звітності навіть із заплющеними очима.

​Назар, чиї пальці літали по клавіатурі, виводячи на екран масиви зашифрованих даних, лише усміхнувся.

— Статус запиту: виконується. Аліно, ти зараз виглядаєш сексуальніше, ніж коли намагалася навчити мене користуватися серветками.

​— Не відволікайся! — шикнула вона, але кутики її вуст здригнулися. — Дивись сюди... Олег задекларував купівлю офісного обладнання на три мільйони, але за митними кодами це пройшло як... запчастини до яхт? Ох, Олеже, ти такий передбачуваний. А наш ідеальний Артем... він закуповує анестезію через фірму-прокладку, яка зареєстрована в тому самому будинку, де живе його мама.

​— Класика, — кивнув Назар. — Ну що, формуємо фінальний звіт?

​— Ні, — Аліна підвелася і поправила свої окуляри. — Ми зробимо це красиво. У мене завтра за розкладом — «День відкритих дверей» на каналі. Прямий ефір про те, як розпізнати фінансові піраміди.

Наступного дня в кабінеті Артема зібралася вся «коаліція». Вони зловтішно відкрили трансляцію Аліни на великому екрані, очікуючи побачити її заплакане обличчя та виправдання.

​— Вітаю всіх підписників! — Аліна на екрані виглядала ідеально: зібране волосся, біла сорочка, жодного сліду вчорашньої паніки. — Сьогодні ми поговоримо про те, як деякі люди намагаються маніпулювати чужою репутацією, щоб приховати власний непрофесіоналізм.

​Мар’яна примружилася. Олег напружився.

​— Наприклад, — продовжувала Аліна, виводячи на екран яскраву інфографіку, — розглянемо кейс однієї інвестиційної компанії, яка замість офісних крісел купує вітрила для яхт. Або стоматологічну клініку, де націнка на пломби фінансує нову автівку мами головного лікаря. Всі дані, що ви бачите — це офіційна інформація, яку «випадково» надіслав мені анонімний доброзичлевець.

​— Вона... вона показує мої звіти! — закричав Артем, хапаючись за серце.

— Це блеф! — Олег підхопився. — Вона не посміє!

​Але Аліна посміла.

— До речі, — додала вона, дивлячись прямо в камеру, — всі ці документи вже надіслані до відповідних органів. Адже законність — це і є справжня фінансова грамотність. Дякую за увагу. І пам’ятайте: хаос — це лише дані, які ви ще не встигли впорядкувати.

Вечеря в «Зерні» через тиждень була напрочуд спокійною. Назару більше не дзвонила Мар’яна (вона була занадто зайнятою спілкуванням з податковими інспекторами), а Олег раптово виїхав «у тривалу відпустку».

​— Тож... — Юля підняла келих лате. — Наш проект «Фіктивний хлопець» офіційно завершено?

​Аліна подивилася на Назара. Він сидів поруч, і під столом його рука впевнено тримала її руку. На ньому знову були кеди, а в неї в сумці все ще лежав блокнот, але тепер там було записано лише одне: «19:00 — просто бути щасливою. Без дедлайнів».

​— Ні, — відповіла Аліна, посміхаючись. — Ми просто змінили умови договору. Тепер він безстроковий.

​Назар нахилився і прошепотів їй на вухо:

— Аліно, статус системи: критична помилка.

— Що знову не так? — налякалася вона.

— Я забув внести в план на вечір, як сильно я тебе люблю. Доведеться імпровізувати.

​І вперше в житті Аліна погодилася, що імпровізація — це найкращий план, який у неї коли-небудь був.​