Розділ 6

— Відчиняємо!

За дверима ліфта почувся металевий стукіт.

— Нарешті! — видихнула Кіра.

За кілька хвилин двері повільно розсунулися.

— Усе гаразд? — запитав майстер.

— Так, дякуємо, — відповів Максим.

Вони вийшли з ліфта майже одночасно.

Після кількох годин у замкненому просторі торговельний центр здавався незвично гучним. Люди поспішали у своїх справах, навіть не здогадуючись, що для двох незнайомців цей вечір уже став особливим.

— Ну... — Кіра усміхнулася. — Здається, тепер справді час прощатися.

— А як же наш геніальний план?

— Ти все ще серйозно?

— Абсолютно.

Кіра кілька секунд дивилася на нього.

— Знаєш... я теж.

Максим дістав телефон.

— Даси свій номер?

— Дам. Але тільки за однієї умови.

— Якої?

— Якщо завтра ти не передумаєш.

— Не передумаю.

Вони обмінялися номерами.

— До зустрічі... партнерко.

— До зустрічі... партнере.

Вони пішли в різні боки.

І кожен із них мимоволі озирнувся.

Їхні погляди зустрілися.

Обоє ніяково всміхнулися й швидко відвернулися.

Удома Кіра застала батьків у вітальні.

— Нарешті! — вигукнула мати. — Де ти була?

— Застрягла в ліфті.

— Не вигадуй.

— Це правда.

Батько лише похитав головою.

— Через тебе люди даремно витратили вечір.

— Я нікого не запрошувала.

— Ми хотіли для тебе кращого.

Кіра подивилася на них спокійним поглядом.

І вперше за довгий час не стала сперечатися.

"Скоро ви самі зрозумієте, що Артем — чудовий вибір..." — подумала вона.

Максим повернувся додому майже опівночі.

На кухні ще горіло світло.

— Сину, — сказав батько. — Нам потрібно поговорити.

— Не сьогодні.

— Саме сьогодні.

Максим повільно повернувся.

— Я більше не хочу слухати, що Софія вам не подобається.

— Тоді зроби правильний вибір.

Максим ледь усміхнувся.

— Можливо... скоро ви побачите, яким буває справді неправильний вибір.

Батьки здивовано перезирнулися.

А він мовчки пішов до своєї кімнати.

Лежачи в ліжку, Кіра довго дивилася на телефон.

Нове повідомлення.

Максим: "Не передумала?"

Вона всміхнулася.

"Ні."

Відповідь прийшла майже миттєво.

"Тоді завтра після роботи? Треба придумати, як стати найгіршими нареченими у світі."

Кіра тихо засміялася.

"Домовилися."

Вона вимкнула телефон.

Десь у глибині душі з'явилося дивне відчуття.

Вона чекала завтрашнього дня.

І сама не могла зрозуміти чому.

Адже це була лише гра.

Принаймні саме так вони домовилися.