Мій манікюр!
Епілог
- Файну дівку знайшов! До роботи звісно не здатна, але ж як старалася, – прицмокнула стара. – Манікюр звісно її шкода… До речі, ти тишком взнай у кого робить, бо як повернуся до столиці, теж собі такий хочу.
- Ба, ну ти як завжди! Пожалій діда, йому тебе по салонах возити ще та морока. У могилу його так завчасно заженеш.
- А хто винен, що внук про бабцю згадує, тільки коли невістку розіграти треба, га?! – Аґрипіна докірливо смикнула за вухо неслуха.
- Добре-добре, відвідуватимемо Вас з Федоською частіше! Якраз познайомитеся, як слід, – зашипів Клавдій.
- Ти зі знайомством зажди, нехай охолоне трохи, бо дівка гаряча: на обіцяні тобою шашлики тебе ж і пустить, дурбецало!
- То й що? Тільки уяви, яка ж це перевірка кохання! – натхненно проспівав онук.
- Радо глянемо, як її перевірки ти проходити будеш, – лукаво всміхнулася бабця. – Зіпсований ідеальний манікюр так легко не пробачають.
#1600 в Сучасна проза
#1590 в Різне
Відредаговано: 19.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
