Бійка з відморозками

І знову ранок!!
Я не можу сказати що у мене настрій на вищому рівні, але я досі не можу забути поцілунок з Фінном.  Ух... як же важко.
Але зараз мені потрібно зібратися з силами, і йти до школи, навіть якщо мені супер як не хочеться туди йти.

Так як сьогодні я йду до школи одна, треба поспішити.
Підійшовши до головного входу до будівлі школи, я пішла до класу історії, в якому у мене сьогодні перший урок.  Я завжди намагаюся йти впевнено, але в цей день щось зі мною не так, всі навколо дивлячись на мене щось бурно обговорюють, деякі сміються, інші з обуренням свердлять мене очима.  Що чорт візьми відбувається ?
Потрібно терміново знайти Мішель, вона то в курсі всіх справ.  

І ось у класі нарешті я знайшла Мішель, вона сиділа і копалася у своєму телефоні.  Я підійшла до неї, і негайно поставила питання, яке мучить зараз мене найбільше.

- Що чорт візьми відбувається?, - схвильовано промовила я.
- О привіт Кларисс, про що ти?
- як це про що, не вдавай, що нічого не розумієш, чому на мене всі дивляться як на приступницю, і перешептуються?
- а ти про це, ну коротше вчора вночі з'ясувалося що Фінн побився, а точніше побив якихось пацанів, ну а тепер Фінн у лікарні відпочиває. До речі кажуть що це через тебе бійка . А тепер ти мені розкажи, що чорт візьми відбувається?
- Що?  Фінн у лікарні?   в якій він лікарні?  ,.  - схвильовано поговорила я.
- Воу ,воу занадто багато питань ,Фінн в нашій обласній ,але я йому дзвонила з ним все окей ,ну принаймні він мені так сказав.
- Господи, мені терміново треба їхати до нього, Мішель прикрий мене пліз. 
- Звичайно, не переживай. Передай йому від мене нехай одужує.
- ага.

У мене в голові повна каша, я шалено хвилююся за Фінна, і що за чортова бійка?  ,і чому вона через мене?
Я ще ніколи не була так схвильована.

І ось я вже стою біля палати де зараз Фінн, я досить швидко дісталася лікарні.  І якщо чесно мені трошки страшно, я незнаю як мені поводитися.  Ну гаразд була не була.
Постукавши в палату, я почула голос Фінна який дозволив увійти.
Неспішно я увійшла в палату, на ліжку біля вікна власне лежав Фін, у нього на обличчі було багато садин, розбита губа і синець під оком. Мене налякав його вигляд. 

- О Кларис, привіт, - трохи усміхнувшись сказав Фінн.
- Боже Фінн, як так то? що трапилося?  , Що на біса за бійка ? і чому всі кажуть що вона через мене?,  - Схвильовано промовила я, навіть не помітивши що по обличчю покотилися сльози.
- хапхапх ,Кларис ,не здається що багато питань?
- Ні не здається, достатньо для того щоб я все зрозуміла 
- Прошу тільки не плач, я все тобі поясню, я не можу дивитися на тебе, коли ти плачеш
- боже Фінн я так хвилювалася за тебе!, - З такими словами я накинулася на Фінна, обіймаючи його. Мені здається я так сильно його стиснула, що у нього всі ребра перехрумтіли.
-Хей задушиш, не варто так за мене хвилюватися, я ж молодець, дивись який я красень.
- Ти мені і без садин подобаєшся.
- хм ..... так я виявляється тобі подобаюся, - з посмішкою промовив Фін.
- Так Фінн припини натякати на подібну хрінь, ти мій найкращий друг, ну власне інших у мене більше немає крім тебе.  Тому давай закінчимо жартувати і розповідай чому ти в результаті опинився в лікарні?
- Ну ти і нудна.  Ну ладно розповім, тільки пообіцяй не перебивати.
- Гаразд, добре обіцяю не перебивати, давай починай.
- Тоді слухай.
Взагалі тоді коли ми з тобою попрощалися ввечері, я йшов додому, ну через цей розвалений будинок де я тебе тоді знайшов.  По дорозі додому, я почув якісь звуки, там явно були якісь люди. Ну я і вирішив перевірити. 
- довбень, навіщо ти взагалі туди поліз, - перебила я Фінна.
- я ж просив не перебивати, я зараз взагалі нічого розповідати не буду.  - пригрозив Фін.
- Та все, я мовчу.
- значить так, я пішов перевірити що там відбувається , побачив трьох хлопців, які щось шукали. Потім по їхній розмові я зрозумів що вони шукали.
- Чиж, ти взагалі впевнений, що вона саме тут?
- Так давай закрийся і шукай, ця красуня має бути тут, я бачив її саме тут, і вона звідси нікуди не йшла.
- Чиж ну реально, нафіг здалася тобі та дівка?
- ну знаєш "закохався" хапхапх жартую, дупа її сподобалася, я б їй вдув, але бігає вона звичайно як ошпарена.
- Хапхапх, закохався.

- Ну загалом після цього до мене дійшло, що це вони за тобою гналися тоді, ну а ще й ці брудні слова в твою сторону. Я і не витримав. 
- Так ти через мене побився?, - Тихо запитала я.
- Ну а через кого ще, та я за тебе будь-якого порву.
- я не знаю що тобі на це відповісти, Дякую!,.  - Опустивши очі промовила Кларис. 
- Не варто, ти завжди можеш на мене розраховувати. Ти найдорожче що в мене є. 

-Хей сонечко підніми свої очі, я не звик бачити тебе такий.
- просто, просто я дуже хвилююся за тебе.  Як ти взагалі почуваєшся?, і де ті недоумки з якими ти побився?
- Не хвилюйся зі мною все в повному порятунку, а ті відморозки, один так само в лікарні, а ще двоє втекли.  Ну я планую поговорити з цим недоумком ще раз.
- НІ!, ти ні з ким не будеш більше розмовляти, вгамуйся Фінн, я не хочу знову бачити тебе в такому стані.  - я стиснула руку Фінна з такою силою, що думала, переламаю йому ще й руку.
- Кларісе, не варто так хвилюватися, - з якимсь здивуванням промовив Фін.
- Ні, ти ні з ким не будеш розмовляти, я не хочу тебе втрачати, - сильніше обійняла Фінна кларис, - пообіцяй, що ні з ким не битимешся, і навіть розмовляти.
- Ем ... ну окей, я обіцяю що не буду ні з ким з цих відморозків розмовляти.
- І все одно я тобі не вірю, але все одно повірю на слово, - все так само обіймаючи Фінна, промовила Кларис.