Бандити

Прокинулася я з синцями під очима, бо плакала цілу ніч.
Ну що ж треба привести себе в порядок, не потрібно, щоб Фінн бачив мене такою.

Привівши себе в порядок, я чекала Фінна.  І ось нарешті дзвінок у двері.
Відчинивши двері я не побачила там Фінна, там була Мішель, дуже дивно, що вона тут робить, ми завжди зустрічаємося в школі, а тут таке, дивно.
- Мішель?, Що ти тут робиш?, - Здивовано запитала я.
- А ти не хочеш поздороватися зі мною, привіт до речі.
- Привіт, просто я здивована, не чекала я тебе тут побачити, - промовила я.
- Добре зрозуміло, ну що підемо в школу.
- Стривай я чекаю Фінна.
- Ем ... Кларис, а ти хіба не знаєш, у Фінна дівчина з'явилася, і вже всі знають, а ти що не в курсі?, - Здивовано промовила Мішель.
- ні, звичайно знаю, ми ж найкращі друзі, просто він вчора сказав що зайде за мною, я ось і чекаю, - я вирішила не говорити Мішель що я взагалі чорт забирай нічого не знала, і чому всі знають про дівчину Фінна, а я  його найкраща подруга, дізнаюся це від інших, а не від нього самого. Я не знаю що відбувається.

Ми чекали Фінна ще 10 хв.  і Мішель не витримала і потягла мене до школи, так я і не дочекалася Фінна. Ну нічого в школі я з ним розберуся.

Дійшовши до школи, ми з Мішель пройшлися до кабінету математики, і сіли за свої парти. І тут у клас заходить Фін, він був не один, з ним була та блондинка, ну як я зрозуміла його дівчина.  Він пройшов до Мішель, і попросив її сісти до когось іншого, а сам сів з цією блондинкою за парту разом. У мені все вибухнуло. Він навіть не підійшов до мене.  Усі одразу ж почали шушукатися, мені це не подобається. 
І взагалі звідки з'явилася ця блондинка, я вперше її бачу, вона мабуть новенька, а я навіть її імені не знаю.
А я згадала, я хворіла тиждень тому, і за цей час до нас прийшла якась новенька, ну це мені Мішель говорила.

 Урок пройшов під напругою, особисто для мене. Усі дивилися на мене здивованими поглядами, а погляду Фінна на собі я навіть не помічала. Що ж відбувається? 

Урок закінчився, я вирішила підійти до Фінна, і нарешті поговорити з ним. 

Підійшовши до нього, біля нього стояла та блондинка, вона ні на крок від нього не відходила. Вона починає мене бісити. Я вирішила підійти до нього і спокійно розпочати розмову.

- Хей, привіт Фінн, - з усмішкою промовила я.
- О Кларіс, привіт, - попривітував мене Фінн, - це було дивно, тому що ми завжди з ним обіймаємося, а зараз просто стоїмо.
- Фінн я хотіла б з тобою поговорити, це не займе багато часу, 
- окей ходімо відійдемо, Ізабель почекай мене трохи, я скоро до тебе повернуся, - сказав Фінн.
Отже Ізабель, дуже цікаво.

Ми відійшли з Фіном до класу біології. Він зачинив двері, і повернувся до мене.

- Слухай Кларис, я знаю про що ти зараз будеш говорити. Пробач я не зміг сьогодні за тобою зайти, просто Ізабель потрібно було забрати тому так вийшло.
- стоп, Фінн ти зараз серйозно?,
- Ну так, вибач що не попередив
- Фінн, та я не про це.  Ми ж кращі друзі,чому ти нічого не сказав про свою дівчину. 
- Слухай Кларис, я хотів тобі сказати, але ... але так вийшло що завжди не було відповідного моменту, ну а потім всі інші дізналися про нас з Ізабель раніше за тебе. Вибач мені. 
- Фін, я не знаю що сказати, просто це так несподівано, і ця Ізабель, я думала ти на мене через щось образився, і не хочеш розмовляти зі мною. Фін я так переживала, а ти просто мовчав,.-  неочікувано навіть для самої себе, з моїх очей пішли сльози
- Гей, гей Кларис, прошу не плач, я дурень я справжнісінький дурень, не розумію що зі мною. Я боявся твоєї реакції.
- Гаразд все вистачить, ми все з'ясували, я піду, вже і урок напевно почався, - трохи заспокоївшись промовила я Фінну.

Я була пригнічена, але не подавала виду, всі уроки пройшли, і я не стала чекати Фінна пішла додому.

Йдучи вже по знайомій мені дорозі, і обмірковуючи все, що відбувається, я не помітила як врізалася в чиїсь міцні груди.  Чоловік котрий захитався переді мною, явно був старший за мене, за ним було ще пару, хлопців, вони мені нагадували бандитів.  Я без роздумів побігла в інший бік, раніше у мене не було таких ситуацій, тому що я ходила з Фіном і він міг мене захистити. А зараз я абсолютно одна.

Ці бандити, ніяк не хотіли від мене відступати, вони бігли за мною до самого провулка, я не знала куди далі бігти, моє серце вистрибувало з-за грудей.  Трохи відірвавшись від них, я забігла за стінку якоїсь зруйнованої будівлі. Я чула чиїсь кроки, але слава богу я добре заховалася.  Просиділа я там десь годину. Мені було дуже страшно, я спробувала встати, але все безуспішно. Я знепритомніла.

Прокинулася я в якомусь приміщенні, незабаром я зрозуміла, що я у себе в кімнаті.  Зовсім поруч я почула кроки.

- Кларис, слава богу ти прийшла до тями, - Фін підійшов до мене і міцно обійняв.
- Фінн, я так злякалася, вони бігли за мною, - плачучи сказала я Фінну, він притис мене ще міцніше.
- Кларис я такий дурень, пробач мені за все, я проміняв тебе, на цю скінчену повію, вибач мені.
- Почекай, в сенсі повію?, І як я опинилася у себе вдома?  , У мене занадто багато питань.
- Ну додому приніс я тебе, я знайшов тебе на тій завалі, ну через неї ми ходимо додому, я почув що дзвонить чийсь телефон, по милодії я дізнався що це ти. Побачивши тебе, ти вже була непритомна. Потім я приніс  тебе додому, у тебе не було батьків вдома, тому я не став нікому нічого говорити.
Ну а з приводу цієї Ізабель. Взагалі після закінчення уроків , я чекав її , щоб провести  додому .  Те що я побачив викликало у мене шок, я так був злий. Якщо коротко Ізабель лизалася з нашим супер-популярним Джеком, затятим бабником школи. І найцікавіше що вона не виривалася, з його обіймів.
- Боже, Фінн мені так шкода, - на мить я забула про ненависть до Фінна, мені просто стало його шкода, я його ще ніколи таким не бачила.
- Кларис, не потрібно цього, я радий що дізнався про неї зараз а не пізніше, і пробач мені!,. - З якимсь сумом у голосі промовив Фін.
- Як я можу не пробачити тебе мафін, - вже з усмішкою промовила я, і обняла Фінна.