Люсіль і Касіал весь вечір кидали один на одного сповнені цікавості погляди, а Мейв відверто нудьгувала, відчуваючи себе третім колесом. Вечір, що мав стати сповненим пригод, перетворився на спостерігання за шлюбними іграми її подруги. Тільки от Касіал був не її нареченим, а Люсіль відверто попливла в небуття своїх нових почуттів.
Тож Мейв, як справжня хороша подруга, вирішила, що обов'язково з нею поговорить... адже Люсіль вже обпеклась стосунками, які нікуди не ведуть. Сама собі обіцяла не пускати нікого у своє серце, поки не з'явиться призначений магією чоловік. І лиш тоді, після знайомства з ним, Люсіль мала б вирішити, як бути далі. Любити дівчині хотілося, і вона не один раз казала Мейв, що дуже сподівається, що з призначеним у них вийде побудувати стосунки, сповнені пристрасних і теплих почуттів.
Ось про це то Мейв і вирішила нагадати подрузі, але точно не сьогодні.
Весь вечір вона переглядалась із Тайміром. Кілька разів ловила на собі зверхній погляд Гарса... але ініціативу більше проявляти не хотілося. Вистачило їй вчорашніх пригод. Тож, длубаючись у своєму шматку пирога, вона навіть підстрибнула на стільці від несподіванки, коли поруч з нею присіло досить велике таке тіло.
— Чого сумуєте? — пролунав веселий голос Тайміра, і дівчина перевела погляд на тигра.
— Так помітно? — криво посміхнулась Мейв.
— Ей, тобі що, з нами сумно? — обурилась Люсіль, а потім, окинувши прискіпливим поглядом парочку навпроти, вже веселіше додала: — Ну раз у тебе є тепер компанія, то розважайся.
І, потягнувши Касіала за руку, стала натягати свою шубку.
— Ти куди? — нахмурився Касіал.
— Прогуляємось, бачиш, Мейв більше не сама, тож ми можемо, ну... — підморгнувши хлопцю, Люсіль потягла його на вихід.
Тільки й почула Мейв обурене:
— Ми що, лишимо її саму?
— Так вона з Тайміром, — парирувала Люсіль, і двері в таверну зачинились за їхніми спинами.
— Не думала, що мене так легко кинути, — випивши таврелю, пробурмотіла Мейв і перевела погляд на тигра. — А хлопці не образяться, що ти від них пішов?
Вона кивнула на столик, де сиділи його одногрупники, і, мило усміхнувшись, помахала їм рукою.
— А ти хочеш, щоб вони до нас приєднались? — уточнив Таймір і, перехопивши її пальчики, притис їх до своїх губ. — Чи, можливо, знову від мене втечеш?
— А якщо не втечу?
— Тоді... підеш зі мною на побачення?
— Знаєш, а піду, — посміхнулась Мейв. — Можна навіть на наступних вихідних, все рівно не планувала їхати додому.
— Ти ж завжди їздиш на вихідні, — нахмурився Таймір, оглядаючи дівчину і дивуючись її поступливості.
Він же її на побачення ще з першого курсу кликав.
— Щось сталося?
— Нічого такого, про що варто хвилюватись. Просто вирішила нормально провести останній студентський рік. Кажуть, доросле життя не надто легке. Не хочеться потім ні про що шкодувати.
— Тоді я з радістю покажу всі переваги безтурботності, — задоволено посміхнувся Таймір. — А сьогодні пропоную піти потанцювати.
— На танці? Але ж завтра навчання.
— А ми й не надовго, до півночі вже опинишся в ліжечку. Обіцяю.
Тільки от у чиєму ліжечку, Таймір не уточнив, а Мейв не стала й питати. Тож, кивнувши, вона допила свій напій і навіть офіціантку покликала, аби розрахуватись. Все ж її друзі кинули ці клопоти на неї, за що потім обов'язково вислухають лекцію. А якби в неї грошей не було?
Та Таймір виявився справжнім джентльменом, оплатив рахунок дами і, підхопивши свою куртку, допоміг Мейв натягнути її шкіряний плащ.
— Ти дуже спокусливо виглядаєш у чорній шкірі, — обдав теплим подихом її вухо хрипкий голос хлопця.
І, не чекаючи її відповіді, Таймір потягнув дівчину на танці. На щастя, до найближчого клубу було не так далеко йти. Все ж студенти всюди однакові. Будь то маги чи звичайні істоти, в молодості всі хочуть розважатись. Тому такі заклади і будувались неподалік основних навчальних закладів і академмістечко, аби спростити молоді пересування по місту.
І коли Мейв ступила в підвал одного з таких клубів, у неї перехопило подих. У танцювальному клубі вона була вперше в своєму житті, Люсіль її ніяк не могла вмовити. Але сьогодні... сьогодні їй хотілося відчути ритм і викинути всі зайві думки з голови. Тому ідею Тайміра вона щиро підтримала. І, підморгнувши цьому рудокосому тигру, сама потягнула його на танцпол, щойно верхній одяг і навіть светр були здані в гардероб. На щастя, вона одягнула тонку чорну майку на бретельках під низ... на випадок, якщо стане гаряче.
А захоплений погляд хлопця їй точно гарантував підняття температури на кілька градусів.