Розділ 10

— Отже, перша практична спроба в лісі Стрейхел буде вже через місяць. Для кожного студента буде своє додаткове завдання на цій практиці залежно від особливостей вашого дару і виду. Пізніше я роздам листи з призначеннями. Це буде ваше завдання для додаткового опрацювання, аби підготуватись до практики.

В аудиторії почувся незадоволений гул. Велика світла кімната була наповнена студентами, що сиділи на старовинних дубових лавах, які амфітеатром спускалися від задніх рядів до кафедри. Дерево, відполіроване поколіннями студентів, потемніло від часу, а крізь вузькі стрілчасті вікна лилося денне світло, доповнене м'яким сяйвом кристалічних світильників під склепінням. Унизу, поруч із кафедрою, замість звичайної дошки висіла пластина матового скла, на якій з'являлись слайди, щойно викладач торкався її пальцем. 

— А ви що думали? Випускний курс буде найважчим, — продовжив куратор Лойс. — Звісно, із нововведеннями ректора Ашфорда все ускладнилось, але навіть без цього у вас би вистачало клопотів.

— Але тепер їх ще більше, — вигукнув Гарс, перевертень-ведмідь із заднього ряду.

— А хіба ще тридцять хвилин тому ви не раділи можливості пройти ускладнену практику? — здивувався куратор. — Щоб вижити в нових умовах, потрібно докласти більше зусиль. Ви все ж таки бойовий факультет. Вам потрібно знати більше, ніж тим самим цілителям. Навіть артефакторам з вами не зрівнятись. Це найважчий курс і найбільш розширений. Ви повинні вміти надавати невідкладну допомогу і обробляти рани, повинні вміти обеззброїти всі пастки і розбиратися в основних механізмах бойових артефактів, знати лікарські рослини, знати види чудовиськ, їх особливості, як їх подолати або втекти. І звісно ж, бойові навички. Саме завдяки сукупності всіх знань із вас вийдуть гідні бойові маги, по-іншому ви станете звичайною посередністю. Якщо це те, чого ви хочете, потрібно було вибрати факультет побутової магії і не морочити мені голову. Ще є якісь заперечення?

От за що Мейв любила їхнього куратора. Професор Лойс викладав рукопашний бій. Для магів це здавалось марною тратою часу та сил, але він так не вважав. Як власне і Мейв. Магію можна обмежити, але коли маєш сильне фізично розвинене тіло і вмієш ним користуватись, навіть у найгірших ситуаціях можна викрутитись. 

А ще цей рудий лис, такий самий перевертень, як і її мати, здавався їй близьким за духом. Такі його промови дівчина любила, вони її завжди надихали і давали сил рухатись вперед. Тож і зараз Мейв була готова розписатись під кожним його словом і закивала головою на знак згоди зі словами куратора.

— Які ж у тебе заперечення, Мейв? — увірвався в її думки голос куратора Лойса.

— А?

— Ти кивала головою на моє питання, — спокійно пояснив чоловік, схрещуючи руки на грудях. — То які у тебе заперечення?

— А... ну це, я кивала в знак згоди з кожним вашим словом, кураторе Лойс.

— Підлабузниця, — пирхнув Гарс.

— Навіть не збираюсь цього заперечувати, — оскалилась Мейв і, повернувши голову, підморгнула ведмедю.

Дражнити цього велетня було улюбленою забавкою дівчини. А ще він був її найкращим спаринг-партнером. Все ж випробовувати деякі прийоми, яким навчив її куратор Лойс, на Люсіль було б надто жорстоко, тому Гарс прийняв на себе роль боксерської груші. За що й Мейв інколи прилітало, але, на щастя, вони спокійно могли скористатись послугами студентів-цілителів.

Скільки разів йому вже складали ніс за ці два роки, Мейв навіть з рахунку збилась.

— Що ж, гаразд. Тоді дискусію завершено, — задоволено посміхнувся Лойс. — На виході з аудиторії підійдіть і заберіть свої листи з призначенням. На цьому все.

Він махнув рукою на скриньку, що стояла наповнена запечатаними листами. Кожен з них був підписаний і вже очікував на свого студента. Тож, не гаючи часу, дівчата почали збиратись. Розклад вони отримали, тепер лишилось забрати необхідні на цей рік підручники з бібліотеки, пообідати і спокійно йти гуляти. Адже на сьогодні всі організаційні питання вже були закінчені. І цього року Мейв не збиралась пропускати такі вільні вечори або витрачати їх на додаткове навчання. Ну принаймні не всі... і точно не сьогодні.