Глава 8

 У мене так і не вистачило сміливості увімкнути телефон. Усю дорогу бездумно витріщалася на чорний екран, намагаючись стримати сльози, і подумки проклинаючи день коли зустріла цього виродка. Ось же мерзота пихата, і навіщо я йому потрібна, міг би вибрати і свою Анжелу, у неї точно досвід побільше мого буде. Але він учепився як кліщ, і не відпускає.
Дорогою додому заїхала на залізничний вокзал, грошей у гаманці вистачило якраз на квиток до бабусі та на таксі додому. Не хотілося ще більше світити заплаканим обличчям. Водій таксі всю дорогу вирячався в дзеркало заднього виду, ніби ніколи не бачив засмучену дівчину. У мене тут може життя руйнується, а вони витріщаються саме в той момент, коли зберігати незворушний вигляд просто неможливо. Ну нічого, сьогодні можна поплакати, а завтра все, завтра треба бути сильною. Не заради інших, а насамперед заради себе.
Попросила пригальмувати біля невеликого магазину, розташованого неподалік будинку, в результаті розжилася пляшкою непоганого вина та шоколадкою. Вирішила, що і це сьогодні можна, головне не переборщити, завтра поїду до бабусі на два тижні, як і планувала. Вдам, що вчорашнього дня в моєму житті взагалі не було, принаймні постараюся.
Вдома мене зустріла тиша, трохи розбавлена маминим сопом. Вона була у себе в кімнаті, спала, як ні в чому не бувало. Мені б її нерви та безтурботність, впевненість у тому, що за мене все вирішать інші. Поцілувала її в м'яку щоку:
-Мам, можеш мене привітати, я все-таки виходжу заміж. Ти рада?
Сльози знову застилали очі, зло їх витерла.
-Знаєш мам, може все не так вже й погано. У нього ж є гроші, ось і буду ними користуватись, а ще користуватимуся ним.
Згадала його садистську усмішку.
- Господи, кого я обманюю?
Насилу піднялася з підлоги і пішла на пошуки штопора, мені теж хочеться про все забути, хоча б на якийсь час.
Відкривши пляшку, не стала шукати келихи, а як справжній алкаш приклалася до пляшки. По мірі вживання хмільного, у мене почав зароджуватися ліричний настрій, душа просила музики. Бажано сумної та сопливої до завивань.
Варто було включити телефон як почали надходити повідомлення, одне за одним. Це вже було щось не здорове. Я навіть трохи протверезіла. Просто коли бачиш повідомлення, що пропущено сорок шість дзвінків, стає якось не по собі. Телефон знову ожив у руках, і ледь не випустивши його на холодний кахель кухонної підлоги, тихо вилаялася. Це знову дзвонив Кирило, хоч я і не зберегла його номер, він намертво врізався мені у пам'ять.
-Алло.
Не впізнала свого голосу, зовсім, він раптово став хворим і застудженим.
-Ти де?
-Вдома.
-Спустися вниз.
Підійшовши до вікна, обережно здвинула фіранку, щоб одразу ж смикнути її назад. Він стояв поруч зі своїм мотоциклом, і дивився прямо на мене.
-Що ти тут робиш?
-Я сказав спуститися вниз.
Горло почали душити ридання, ось навіщо він приїхав.
-Ні.
-Карино, не зли мене.
Він уже й так був злий, я це чула по голосу, ніби зі мною говорить звір, а не людина. Людське горло не здатне видавати таке гарчання.
-Я не вийду, Кирило. Ми вже попрощалися.
-Я так не думаю.
-Тобі ж гірше. Я не вийду.
Просто не хочу втягувати його у все це лайно, в яке вляпалася сама. Він швидко знайде заміну випадковій дівчинці, може, у нього таких дівчаток щоночі нова. Це для мене була ціла пригода, пам'ять про яку я дбайливо зберігатиму.
-Карино, будь ласка, давай поговоримо.
-Я виходжу заміж, Кирило. Все вже вирішено.
-Ні, не вирішено.
Він зірвався на крик, я бачила як його телефон розлітається уламками деталей по асфальту, а чоловік застрибнувши на свій байк із гучним вереском рвонув з місця.
-Все правильно, так буде краще.
Насилу прибрала трубку від вуха.
Кирил
У мене ледь дах не поїхав коли отримав повідомлення від дівчини. Який заміж, у неї температура по дорозі додому піднялася? Не виспалась? Може погано трахнув уночі? Так я можу виправити, забуде власне ім'я. Заміж вона бл**дь зібралася. За кого? Я цьому херу яйця відірву. Поїздка до бару скасовується, я просто не здатний працювати в такому стані. Мені потрібно побачити її, поговорити, все з'ясувати. Доступно пояснити, що заміж вона не виходить, що для неї є тепер тільки один чоловік.
Як же складно із людьми. Якби це була перевертниця, вона б уже знову стогнала піді мною і просила б добавки. А Карині ще треба було дізнатися про мою сутність, це не обговорювалося.
Знов ударив кулаком об стіну, такими темпами знесу все до біса. Сам я її не знайду, немає потрібних зв'язків, а ті що є, задіяти не хочу. Схопив телефон, доведеться дзвонити та просити. Я знаю що він допоможе, але що вимагатиме натомість? У телефоні пролунали довгі гудки.
-Алло.
-Привіт Макс.
-Ти таки зателефонував.
У його голосі було полегшення. Напевно з Мариною проглядали кримінальні хроніки, думаючи що я здох в якійсь канаві. Хоча ще кілька років тому така можливість була досить високою. Дві найбільші зграї мені так і не вибачили втручання у їхні плани.
-Як чуєш, навіть живий.
-Ми турбувалися.
Скривився.
-Знаю.
-Ти б так просто не подзвонив.
Він мене дуже добре знає.
-За номером телефону можеш пробити людину? Мені потрібна адреса.
-Скидай. Коли потрібно?
-Якомога швидше.
-У тебе все нормально?
-Так.
-Ти приїдеш додому?
Це було те питання якого я боявся.
-Це більше не мій дім.
-Ти ж знаєш, що це не так.
-Чекаю інфу.
Скинув якнайшвидше, як останній боягуз. Хоча дійсно боягуз, я боюся, що Макс почне вмовляти і я здамся, повернуся. Чекав дані і курив сигарету за сигаретою, поки гіркий дим не  почав обпікати горлянку, віддаючи гіркотою. Здавалося кинув цю звичку, мало хто з перевертнів курить, надто чутливий нюх, який притупляє тютюн. Але мені подобалося, особливо в цьому місті, що просмерділо наскрізь, гострий нюх був тільки перешкодою.
Задзвонив телефон, Макс впорався всього за сорок хвилин, все ж таки у зграї чудові й головасті хлопці. Особливо Микита, Макс пригрів його на прохання Марини, незважаючи на відверте невдоволення білого виродка.
-Дізнався?
-Так, файл скинув тобі на пошту.
-Дякую.
-Коли знайдеш, приїжджайте разом. Мені неважливо що вона людина.
-Поки що ні, Макс.
Файл справді був на пошті.
Рибініна Карина Олегівна, двадцять два роки, навчається на останньому курсі економічного університету. Хоча мене найбільше цікавила адреса прописки, а ось і вона. Сподіваюся, що вона живе саме там.
Спробував укотре набрати дівчину, безрезультатно. Вона вимкнула телефон. Хоча це вже не важливо, судячи з усього дорога до неї займе всього півгодини.