БОНУС: географія

Як кожна пристойна Road Story, ця теж щільно прив'язана до цілком конкретної географії. Усі локації, міста, готелі, де вібуваються події книги, справжнісінькі. І відстані між ними теж точно виміряні.

Ось наприклад, у перших розділах герої зустрічаються по дорозі з Сент-Луїса, де працює Анна, до Мемфіса, куди вона їде у відрядження. І якщо їхати не найкоротшим шляхом (а ви пам'ятаєте, що навігатор чомусь повів хазяйку манівцями, мабуть, керований долею), то дорога лежить через Карбондейл, відомий виключно досить великим університетом, далі через крихітне містечко Анна, відоме тим, що декілька років тому там спостерігалися дивовижні хмари, а потім - той самий злополучний Каїр.

Ну а якщо згадати карту стародавнього Єгипту, тамошній Мемфіс (який існував з 3 до 1 тисячоліття до н.е.) лежав на південь від тамошнього Каїру, або ж Кахіри, точнісінько як наразі їх тезки в США.

А ось ті самі унікальні шельфові хмари, що спостерігалися в 2018 році у містечку Анна, Ілінойс. 

Пригоди книги відбуваються між Західною та Південною брамами Сполучених Штатів Америки. 

Західною брамою називають найвищу в світі арку (192 метри!) в Сент-Луїсі. Адже саме звідси американці почали активну експансію західних частин континенту після закінчення громадянської війни.

Південною ж брамою звуть маленьке містечко Каїр, штат Іллінойс, наразі вмираюче. Але ще півтори сотні років тому це був один з найбільших річкових портів, що поєднували буржуазну Північ з рабовласницьким Півднем.

Шосе 66 гордо йменується "Матір'ю доріг Америки". Ця траса довжиною майже 4000 кілометрів, відкрита в 1926 році, стала однією з перших нумерованих магістралей США. А простяглася вона через увесь континент, крізь вісім штатів, з'єднавши Чикаго з Лос-Анджелесом.

Де лише не згадується шосе 66: в "Гронах гніву" Стейнбека, в пісні "Route 66" Чака Беррі, навіть у мультфільмі "Тачки". І, звичайно, така знакова дорога не могла не обрости міськими легендами. Особливо враховуючи, що з часом більша її частина була продубльована новими швидкісними трасами, тому багато які з ділянок колишньго шосе 66 стали закинутими.

Дуже популярна історія про привид палаючої вантажівки, який з'являється з-за повороту й переслідує нещасних водіїв. На різних ділянках траси бачать "дівчат в білому", примарних попутниць. 

В готелі "Монте Віста" рано-вранці постояльця може привітати привид застреленого грабіжника. Колись, під час нальоту на банк його серйозно поранив охоронець, проте грабіжник разом із приятелями дістався до бару готелю, де вони вирішили відсвяткувати вдале пограбування. На жаль, грабіжник помер від втрати крові прямо біля барної стійки. Однак, і після смерті, він не побажав залишити заклад, так що з тих пір постояльці частенько чують, як у барі самі собою дзвенять пляшки і рухаються стільці, а іноді грабіжник пропонує постояльцям разом пропустити по скляночці.

У придорожньому мотелі «Синій півень» є свій привид: маленький хлопчик, який вранці дзвонить у дзвін, що висить на ганку. 

Міст Street Bridge в Пасадені, Каліфорнія називають "мостом самогубців". В самому розпалі спорудження моста один із будівельників упав у чан із бетоном. Врятувати його не вдалося, більше того, з чану не змогли дістати навіть тіло. Тепер воно назавжди спочиває під однією з опор, а по мосту з того часу блукає привид, який і нашіптує згубні слова майбутнім самогубцям. 

Я ж думаю, що одна з найдивніших та найпрекрасніших легенд шосе 66 - це історія про таємничого попутника. Якщо вам пощастить зустріти його, він може змінити вашу долю. Але марно полювати за ним: загадковий трикстер з'являється і зникає лише за власним бажанням. Хтось каже, що він і є гаммельнським щуроловом, дехто впевнений, що це сам диявол... Все може трапитися на легендарній трасі 66.