31 Афіна

Щойно вороги побачили Незнайомця в чорному, то одразу зникли. Я не мала жодного уявлення, ким був цей здоровань, але розуміла, що для нас з Крістіаном він не загрожував.

Цілком можливо, що саме про його появу сказав Азарх перед тим, як втратити свідомість.

- Схоже, що цей йолоп когось аж надто сильно розсердив, раз вас намагались знищити навіть в місці захисту, - промовив здоровань, опустившись на підлогу поряд з Крістіаном.

- Хто ви? - нерішуче поцікавилась я.

- Я був боржником Кріса. Сьогодні я нарешті з ним розрахують і зможу послати до біса, - усміхнувшись, відповів цей таємничий незнайомець, поклавши руку на груди принца фейрі.

Довкола його руки з'явилось зелене сяйво. Я помітила, що поступово обличчя Крістіана перестало бути таким блідим і його дихання вирівнялось.

- О! Нарешті ти очухався, йолопе. Не знаю, кому ти перейшов дорогу, але у тебе великі неприємності, Азарху. Сьогодні я повернув тобі свій борг, тому на мою допомогу можеш більше не розраховувати. Викручуйся далі сам, - сказав здоровань, коли мій фіктивний чоловік відкрив очі.

- Не задавайся, ідіоте! Ти лише тричі допоміг мені. А до цього часу я чудово справлявся і без тебе, - пробурчав Крістіан, сівши.

- Я зробив те, що мав, принце. Сподіваюсь, що ми з тобою більше не зустрінемось, промовив незнайомець і зник, наче його тут ніколи і не було.

- Я ж казав, що все буде добре, Афіно, - ледь посміхнувшись, сказав Крістіан, поглянувши на мене.

- Знав би ти, як мене налякав... Нападники говорили щось про якесь пророцтво, через яке мали знищити мене. Ти щось про це знаєш, Крістіане?

- Ще не знаю, але дуже скоро дізнаюсь. Давай заберемося звідси. Це місце мало нас захистити, але вороги наплювали на традиції і магічні закони. З цим теж треба щось робити, - промовивши це, Азарх обійняв мене.

Знову все довкола закрутилося і зникло, а наступної миті ми з Крістіаном опинилося посеред вітальні в його домі.

- Крістіане, якби не ти, то мене...

- Не думай про це, Афіно. Я ж казав, що буду тебе захищати. Схоже, що твій батько якимось чином заховав тебе від інших, знаючи про це пророцтво. Але коли магія провидиці почала прокидатись, його захист ослаб і зник.

- Оце мій батько наробив справ... Я навіть не знаю, ким він був насправді... Стоп! А як так сталось, що твоя магія захищала нас навіть тоді, коли ти втратив свідомість? - запитала я, уважно поглянувши на Крістіана.

- Це спрацювала захисна магія, що також дісталась мені від батька. Навіть якщо короля буде серйозно поранено, вона деякий час буде підтримувати його життя та захищати його і того, кого він хоче захистити. Після того, як нас атакували посеред міста, я вирішив скористатись місцем захисту і переніс нас туди, щоб не привертати зайвої уваги людей і захистити тебе. Та я навіть не уявляв, що хтось наважиться там напасти, бо це надзвичайно серйозне порушення законів магічного світу. Вирішивши, що ми в безпеці, я втратив пильність, тому мене підло поранили майже одразу. Відчувши, що втрачаю сили, я скористався захисною магією і призвав свого боржника.