27 Афіна

Поговоривши з Крістіаном, я трохи заспокоїлась, але страх все одно нікуди не зник. Зайшовши до себе в кімнату, я поглянула на себе в дзеркало і подумки вилаялася.

Справа була навіть не в тому, що Крістіан бачив мене в досить відвертій піжамі, бо раніше він вже встиг побачити мене взагалі в одній спідній білизні, а в тому, як саме я виглядала.

Моє волосся нагадувало вибух на макаронній фабриці, обличчя було заспане. А синці під очима доповнювали картину і робили мене схожою на якусь шалену панду.

Дідько! Треба було спершу хоч розчесатись і накинути на себе халат, щоб виглядати, як нормальна, адекватна дівчина, а не бути схожою на заспане опудало. Трясця! Завжди так! Спершу щось втну, а вже потім думаю...

Але ж цей жахливий сон і справді дуже мене налякав, тому я і кинулася одразу до Крістіана Азарха, щоб про все йому розповісти і попередити про небезпеку.

Поглянувши на свої ноги, я посміхнулась, бо побачила великі кімнатні капці свого фіктивного чоловіка. Мені одразу пригадалась казка про маленького Мука. Десь саме так я зараз і виглядала у цьому взутті.

Роззувшись і знявши із себе ковдру, яку дав мені Азарх, я лягла в ліжко. Після того, що мені не так давно наснилося, я вже боялася засинати. Тільки тепер я почала усвідомлювати, що дар провидиці - це дуже і дуже важко.

Бо бачити щось погане, відчувати, що воно може статися, але не знати, коли саме - це жахливо.

Сьогодні, коли ми з Крістіаном були в ресторані, він трішки пояснив, як саме працює дар провидиці. Виявилося, що я можу бачити якісь сни чи видіння, але точно не відомо, коли це все станеться і чи взагалі станеться.

Тобто сон про важке поранення Азарха може збутися завтра, а може - і через тридцять років. Вже досвідчені провидиці після довгих тренувань можуть якимось чином приблизно визначати час, коли відбудеться та чи інша подія.

Я, звісно, нічого подібного не вміла принаймні поки що, тому залишалось тільки бути уважною і оборежною.

Заплющивши очі, я намагалась не думати про Крістіана, щоб знову не побачити його у сні. Від самої лише думки про те, що мій фіктивний чоловік може загинути, мені стало неймовірно сумно і важко на душі.

Звісно, що я типу можу отримати бажану свободу і звільнитись від принца фейрі. Але разом з тим, я втрачу і його захист. А судячи з того, що мій батько встиг стати зрадником і наробити цілу купу справ в магічному світі, він мені дуже навіть не завадить.

Усвідомивши все це,  я почала хвилюватись не лише за Крістіана Азарха, а  ще й за себе. Дідько! Так я точно не не засну...