24 Крістіан

Відчувши магічну енергію одного із своїх зведених братів, я розсердився і напружився. Тільки цього ідіота  мені зараз тут не вистачало... Те, що Ден припхався сюди, означало, що вся моя бісова рідня вже знає про моє одруження.

Я планував його тихо спровадити, щоб не лякати і не бентежити зайвий раз Афіну, але ж Ден вирішив дістати мене і отримав за це на горіхи.

Мій зведений брат теж був досить сильним  фейрі ще й мав чималий вплив в магічному світі, тому і поводився так, до біса, зухвало. Але в силі він не міг зі мною зрівнятися, тому дуже швидко зрозумів свою помилку, але вже було занадто пізно.

Розізлившись на цього вилупка, я мало серйозно його не покалічив. Мене зупинило тільки те, що я відчував неподалік магію Афіни.

Схоже, що вона, хоч і зайшла в будинок, але продовжувала за мною спостерігати. Озирнувшись, я побачив її в одному із вікон на першому поверсі.

Важко зітхнувши і дуже красномовно вилаявшись, я ще кілька разів вдарив ногою того придурка перед тим, як піти в дім.

- Ти ще пошкодуєш про це, Крісе... Батько цього так не залише... - прохрипів мій зведений брат, намагаючись сісти.

- Ти сам припхався до мене додому і почав ображати мою дружину. Цікаво на що ще ти розраховував після подібного? - сказавши це, я розвернувся і пішов у напрямку будинку.

Прямуючи до дверей, я намагався заспокоїтись, бо був більше, ніж впевнений у тому, що Афіна чекає на мене.

Я не бажав її лякати, тому робив все, аби вгамувати власну магію. Сталося саме так, як я і думав. Не встиг я зайти до будинку, як поряд з'явилася моя фіктивна дружина.

Афіна досі виглядала занепокоєною і я спробував хоч якось її заспокоїти. Як на зло, саме зараз дівчина вирішила дізнатися про те, чому її називають донькою зрадника і що ж такого наробив її старий.

Зараз у мене точно не було ні сил, ні бажання, щоб розмовляти з нею про все це, тому я пообіцяв, що розповім все, але пізніше.

Я помітив, що моя відповідь не особливо сподобалась дівчині, але вона не стала продовжувати свій допит і пішла до себе в кімнату. Дивлячись на те, як граційно піднімалась сходами Афіна, я стомлено посміхнувся.

На щастя, дівчина була не тільки вродливою, а ще й досить розумною. Тому зрозумівши, що відповідей зараз точно не буде, Афіна вирішила дати мені спокій. За це я був дуже їй вдячний.

Зайшовши до себе в кімнату, я одразу роздягнувся і поспішив у душ. Вода завжди допомагала мені заспокоїтись і опанувати себе після важкого дня, а сьогоднішній  був саме таким.