22 Крістіан

Я помітив, що поступово Афіна почала заспокоюватися і розслабилась. Ми розмовляли, напруга спадала, Афіна навіть почала задавати мені питання і посміхалась.

Тільки під час розмови з нею я почав усвідомлювати, що насправді означає бути пов'язаним з кимось. Тепер я ніс за неї відповідальність, мав не тільки захищати її, а й піклуватись про неї.

Спершу я думав, що просто буду використовувати провидицю у власних цілях, а шлюбна магія тільки прив'яже її до мене. Але тепер я розумів, що не зможу так вчинити, бо ця дівчина діє на мене якось особливо.

Вона приваблювала мене і змушувала хвилюватись. Звісно, що мені і раніше подобалися дівчата, але подібного я не відчував до жодної з них.

- Крістіане, мені потрібно буде побачитись з рідними. Я хотіла б зробити це завтра...

- Добре. Я поїду з тобою до рідних.

- Ти? - шоковано перепитала дівчина.

- А чому ти дивуєшся, Афіно? Маю ж я познайомитись зі своїми новими родичами, - промовив я.

- Я й не думала, що тобі це потрібно... У нас же фіктивний шлюб.

- Це так, але для всіх інших він має виглядати, як справжній.

- Зрозуміло... Якщо ти хочеш поїхати разом зі мною, то будь готовий до того, що вони можуть не особливо гостинно тебе прийняти, враховуючи те, як ти мене забрав тоді забрав.

- Не хвилюйся про це, Афіно. Я пережив багато чого значно страшнішого, ніж розгнівані родичі.

- Тоді добре. Ти сам напросився, Крістіане, якщо що. Крім того, мені потрібно звільнитися з роботи. Туди ти теж разом зі мною поїдеш?

- Звісно, не можу ж я відпустити свою дружину до конкурента. Відверто кажучи, я просто хочу побачити вираз його обличчя, коли він дізнається, що його особиста помічниця вийшла за мене заміж, - сміючись, відповів я.

- А ти жорстокий...

- Життя було до мене безжальним, тому я і став таким.

- Я й уявлення не маю про те, що тобі довелося пережити, але розумію, що це було жахливо. Мені шкода, що все так сталося...

- Мені теж шкода, але вже, як є... Поїхали, купимо тобі новий телефон, Афіно.

- Поїхали. Без телефона я, наче без рук. О! Я ж хотіла у тебе ще дещо запитати...

- Не встигла стати дружиною, а вже вирішила влаштувати мені справжній допит, - піднявши брову, промовив я.

- Думаєш, що легко бути одруженим чоловіком? Навіть, якщо ти фейрі, - сміючись, відповіла Афіна, сміючись.

- Я вже починаю хвилюватися, - усміхнувшись промовив я.

Розрахувавшись, ми вийшли з ресторану і сіли в машину.Ми швидко придбали Афіні новий телефон і поїхали додому.

А там на нас чекав дуже неприємний сюрприз. Звісно, я знав, що те, як я вчинив сьогодні із старійшиною так просто не минеться. Але такого я не очікував...