15 Крістіан

Розмова з Афіною змусила мене задуматись. Звісно, що її дар провидиці тільки почав розкриватись, але все ж я не міг не взяти до уваги те, що вона бачила у своєму сні.

Афіна бачила те, як Сем щось шукав в моєму кабінеті, але хтозна, що саме це могло означати.

Цілком можливо, що найближчим часом я і сам міг віддати йому такий наказ. А могло бути і так, що Сем почав працювати на когось із мої ворогів.

Хоч мені дуже не хотілося вірити в те, що мій товариш міг зрадити, але виключати цього не можна було.

Я зателефонував одному із старійшин Світлого двору, щоб повідомити йому про свій сьогоднішній візит.

Я навмисно не розповідав про те, що планую укласти магічний шлюб, бо не знав, чи можна йому довіряти і не хотів потрапити у неприємності разом із Афіною.

Поглянувши у вікно, я побачив Афіну. Дівчина гуляла в саду і виглядала задумливою. До неї підійшов Сем і про щось запитав, а через мить він відлетів від Афіни на кілька кроків.

Я відчув, що сила Афіни раптово збурилась.  Схоже, що Сем вирішив скористатися своїми здібностями і просканувати її думки  і пам'ять, але дівчина несвідомо захистилась від такого втручання.

Вийшовши на вулицю, я поспішив до провидиці. Афіна виглядала наляканою і шокованою.

- З тобою все добре, Афіно? - запитав я, уважно оглядаючи дівчину.

- Так, але я не розумію, що з ним сталося, - відповіла провидиця, вказуючи рукою на Сема.

- Дрібниці, не зважай на нього. Я тут розберусь, а ти відпочинь поки що, Афіно. Ти ж не забулась про те, що у нас сьогодні ще є плани.

Афіна хотіла щось сказати, але передумала  і пішла в дім.

- Якого біса, Крістіане?! Хто ця дівчина?! Вона викинула мене зі своєї голови і мало не покалічила... - невдоволено промовив Сем, підіймаючись на ноги.

- Афіна - моя наречена. Семе, я попросив тебе перевірити слуг і охоронців. Навіщо ти  поліз до неї?! Що ти хотів дізнатись, втрутившись у її спогади?

- Та нічого такого, Крісе... Мені просто стало цікаво, що за дівчина живе у тебе вдома. От і все...

- На майбутнє... Семе, не смій більше лізти до Афіни.

- Звісно, друже. Я ж не знав, що у вас з Афіною все так серйозно. Ти нічого мені про це не казав...

- Тепер ти все знаєш, - невдоволено промовив я 

- До речі, Крістіане, а що за сила у твоєї нареченої? - запитав Сем

- Семе, моя наречена не повинна тебе цікавити. Тому краще займися своїми справами.

- Добре, друже, я все зрозумів. Вибач, що дозволив собі зайвого.

- Все гаразд, Семе. 

Порозмовлявши ще трохи з товаришем, я пішов працювати. Я попередив підлеглих, що кілька днів не буду з'являтися в офісі, але вони мене і вдома дістали своїми питаннями.

Те, що Сем проявив зайву цікавість до Афіни і спробував залізти їй в голову, дуже мені не сподобалось.

Чим далі, тим підозлілішою здалася мені поведінка товариша. Я сам покликав його сюди, але тепер хвилююсь, бо не знаю, чи можу йому довіряти.