11 Крістіан

Афіна без особливого ентузіазму сприйняла новину про те, що завтра нам потрібно одружитись.

Хоч вона нічого не сказала, але так важко зітхнула, що мені одразу стало зрозуміло, яке у неї ставлення до цього.

- Я зараз посилю магічний захист будинку. Нічого не бійся, Афіно. Можеш спокійно лягати спати.

- Що то було за світло? Куди подівся той ідіот, що намагався вкрасти мене.

- Це була моя магія... Вона спопелила його, - відповів я, спостерігаючи за реакцією дівчини.

- " Спопелила"? Так швидко? Я навіть кліпнути не встигла, а він вже зник. Всі фейрі так можуть? - шоковано промовила Афіна.

- Не всі... Я - принц Світлого двору і відношусь до вищих фейрі. Вже пізно... Ходімо я проведу тебе до кімнати, - промовив я, щоб змінити тему, бо не хотів зараз розповідати їй про себе і свою складну ситуацію.

Провівши Афіну до її кімнати, я пішов перевірити, що сталося з моїми охоронцями.

Виявилося, що їх приспали дуже сильним магічним закляттям. Те, що сьогодні відбулося, свідчило про те, що в моєму домі є шпигун.

Я не міг повірити у такий дивний збіг. Вороги напали на мій дім саме тоді, як тут з'явилась Афіна. Ще й намагались її викрасти.

Хтось з охоронців чи прислуги працює на моїх ворогів. Я мав якомога швидше виявити і впіймати зрадника поки той не завдав ще більшої шкоди.

Все своє життя я тільки те і робив, що боровся за власне життя. І все це через моє походження.

Мої зведені брати і ті, хто їх підтримували, робили все, щоб позбутися мене. Кілька разів я тільки дивом зміг врятуватися.

Я жахливо стомився від всього цього. Чого вони всі досі від мене хочуть?! Я ж вже давно заявив, що не збираюсь претендувати на те, щоб очолити Світлий двір.

Влада в магічному світі мене абсолютно не цікавила. Мені цілком комфортно жилося серед людей, бо там все було значно простіше і зрозуміліше.

Як на зло, у мене перед очима знову з'явилося злякане і розгублене обличчя Афіни.

Вперше за довгий час мені стало когось справді жаль. Бідолашній дівчині за цей день довелося пережити занадто багато.

Схоже, що дівчина так стомилась і виснажилась останнім часом, що навіть не плакала, коли опинилась в руках викрадача і після того, як я її звільнив.

Також цілком можливо, що в ній почала пробуджуватися кров її діда, Ареса, який колись був одним із моїх наставників і досить сильним чаклуном.

На відміну від всіх інших, він не намагався мене зламати. Звісно, що Арес теж був не в захваті від того, що йому дістався в учні позашлюбний син короля фейрі Світлого двору, але він хоча б не знущався з мене.

А в дитинстві для мене це багато значило. Хоч батько і визнав мене офіційно своїм сином, але клеймо сина коханки залишилось зі мною на все життя.

Коли стало відомо, що саме я успадкував найбільшу магічну силу серед всіх дітей короля, на мене розпочалося справжнє полювання.

Прогнавши від себе сумні спогади, я дістав з кишені телефон і зателефонував одному своєму хорошому знайомому, щоб попросити допомоги у пошуках зрадника.