3 Крістіан

Десять років назад мені пообіцяли дівчину з даром провидиці в обмін на життя її брата.

Враховуючи те, скільки у мене було ворогів і всі ті інтриги, що плели проти мене зведені брати, провидиця була дуже потрібна.

Тоді та дівчина була ще геть мала, а її магічний дар міцно спав, тому я і не забрав її одразу.

Вчора я відчув її магію. Вона була дуже і дуже слабка, але все ж почала прокидатись.

Настав час забрати свій борг. Наступного дня магія договору привела мене до Афіни.  Виявилося, що через власну легковажність і забудькуватість я ледь не втратив можливість отримати те, що належало мені по праву.

Якби дівчина вийшла  заміж, в ту ж мить наш магічний договір втратив силу і я залишився б ні з чим.

На щастя, я встиг з'явитися дуже вчасно, щоб завадити цьому, а Афіна нічого не знала ні про магію, ні тим більше про магічні договори, тому мені все вдалося.

Треба запам'ятати на майбутнє, що борги краще стягувати одразу, а то можна  залишитися з носом і нічого не отримати за свої старання.

Виявилося, що Афіна була досить привабливою і розумною дівчиною. Красуня навіть спробувала відмовитись від виконання умов договору, який колись уклали зі мною її батьки, але варто мені було натякнути на те, що її брат може загинути, вона злякалась і погодилась поїхати зі мною.

Я не знав, чому її батьки нічого не розповіли їй про магію, світ, в якому жили магічні істоти, і закони, яких вони дотримувались, але мені це було тільки на руку.

Лише коли ми з Афіною сіли в машину, я зміг видихнути з полегшенням. Навіть попри власну неуважність, мені пощастило не втратити провидицю.

Афіна гірко плакала та проклинала мене. Дивлячись на все це, я нічого не відчував.

Проживши надто довго, я вже давно фактично втратив всі свої емоції, тому подібне мене не зачіпало.

Але я чудово розумів, що спершу потрібно було дати їй можливість виплакатися, усвідомити своє нове становище та хоч трохи заспокоїтися перш, ніж розмовляти про щось серйозне.

Тому я не заважав їй. Як це не дивно, але Афіна оговталася і почала сама задавати мені питання значно раніше, ніж я цього очікував.

Мені не особливо сподобалося те, що вона порівняла мене з ельфами і вампірами, але я не став нічого про це казати принаймні поки що.

Головне - це те, що я, не дивлячись ні на що, забрав свій борг і тепер у мене була провидиця.

Хоч дівчина ще не мала жодного уявлення про власну магію, але я вже її відчував.

Ще кілька днів і дар Афіни почне проявлятись. Сподіваюсь, що він буде достатньо сильним, а вона - талановитою ученицею, бо мені потрібно, щоб він розкрився в повній мірі.

- Та це ж справжній палац... Я буду тут жити? - поцікавилась Афіна, коли я зупинився біля свого дому.

- Так, - відповів я, посміхнувшись.

- Якщо ти привіз мене сюди в якості прибиральниці, то краще одразу прибий на місці чи перетвори на якусь жабу, бо я оце все не прибиратиму, - вперто заявила бідося, взявши руки в боки.

- Твій статус в моєму домі буде залежати цілком і повністю від тебе самої і того, як ти будеш поводитись.

Почувши це, Афіна так подивилась на мене,  ніби хотіла прибити на місці.

Відчуваю, що мені доведеться поморочитися з нею і це буде дуже і дуже нелегко.