-13-

Ранок у гуртожитку зустрів Арсена знайомим сценарієм — скрипучі двері, запах дешевої кави й пластівці в мисці, що нагадували картон. Він ковтав їх без особливого ентузіазму, розуміючи, що далі знову буде маршрутка, яка везе не в комфортний офіс із кавою та кондиціонером, а в зовсім інший світ.

У коридорі він ледь не вдягнув піджак за звичкою, але вчасно зупинився, згадуючи насмішку Альбіни з учора. Обрав спортивний костюм, зашнурив кросівки — і вперед. На зупинці його вже чекала розлючена юрба, а сама маршрутка приїхала битком набита. Стояти довелося пів дороги, притискаючись до вікна, немов у банці з оселедцями.

Начальниця в майстерні зустріла його поглядом, від якого мороз ішов по шкірі.

— Знову спізнився, — відрубала вона. — Якщо думаєш, що тут курорт — помиляєшся. Сьогодні твоє завдання — підвал на Соборній, прорвало трубу.

Арсен стиснув щелепи, але промовчав. Внутрішній голос кричав: “Це не моє життя! Я не повинен тут бути!” Але інший — тихіший, впертий — шепотів: “Не здаватися. Це випробування. Якщо Дмитро витримує щодня, то і ти зможеш”.

Весь день він бігав то з інструментами, то з телефонами, бо паралельно сипалися повідомлення від Кейт. Спочатку — шквал звинувачень:

“Ти знущаєшся?”

“Я повернулася, а тебе нема!”

“Що це за дурниці, Арсене?!”

Він спробував пояснити, але вона не слухала. Потім, коли зрозуміла, що він упертий, змінила тон:

“Добре. Робиш, як хочеш. Але знай — я цього не пробачу”

А трохи згодом ще м’якше:

“Я хвилююся за тебе… Може, хоч сьогодні ввечері зустрінемось?”

Арсен важко зітхав, гортав повідомлення, але не відповідав. Не зараз. Йому ледве вистачало сил дихати від цього життя, яке звалилося на нього.

Додому повернувся під вечір — мокрий, брудний, виснажений. Єдине, чого хотів, — гарячий душ і лягти у ліжко. Але замість спокою на кухні його зустрів зовсім інший пейзаж: Альбіна сиділа, обхопивши руками чашку чаю, і вся тремтіла. Обличчя заплакане, очі червоні, нігті до крові вигризені.

— Що трапилось? — Арсен різко зупинився, вже забувши про свою втому.

Дівчина підняла на нього перелякані очі й прошепотіла:

— Він… він знову приходив.

І в ту мить Арсен зрозумів: ця історія з парі — ще не найбільший виклик, який чекає його в новій ролі.