- Аню, закінчуй! – кричить мені Роман, начальник відділу тестування систем кібернетичної інформації нашої величезної компанії. Йому вже 32, а він, як і раніше, неодружений і вітряний, але ми йому активно шукаємо наречену, скільки ж можна одному бути? Ті вісім попередніх пасій не рахуються, ну любить людина прекрасне. Але недовго йому ще одному блукати, за нього взялася наша Світлана.
Вона, між іншим, відкрила шлюбну агенцію, створила найкрутішу базу даних, перевіряючи достовірність даних кожного учасника, все синхронізувала та автоматизувала. Загалом, дуже зручний бізнес у подружки. До речі, вона в активному пошуку і поки що заміж не збирається.
Може в них з Романом все попереду?…
- Хвилинку, - махнула у відповідь, мені залишалося зовсім небагато, 5 хвилин і закінчу. Я була профі своєї справи – найкращий фахівець із захисту в компанії.
- І мені залишилося 3 хвилини, - зі свого столу гаркнула Іра, її ніхто не ризикував підганяти, наш головний програміст була глибоко вагітною і від цього сильно нервовою останнім часом.
- Ігоре, а ти? – Ромі треба було розпочинати тестування, а ми досі дописували багаторівневу систему захисту для одного дуже великого замовника.
Алекс нам усміхався зі свого кабінету, намагаючись віддерти Лізу від монітора, оскільки наша донька з самого дитинства зрозуміла, що IT треба вивчати дуже рано і мала намір реалізувати свій план.
Або хоча б погризти мишку.