День пройшов добре. Настрій ніхто не зіпсував, короче, все бомбезно.
Друзів не знайшла, хоча це вже звично в мене тільки одні друзі, яких ніхто не замінить. Лєнка, якій 19 років, Сіма (це тіпа скорочено від Серафим), якому теж 19, Богдан, якому 17 (зранку з Богданом не погризлась, день пройшов марно) і наш Андрюша ( він мене бісить, але ми друзі) йому 18.
Найстарший в нас Сіма , який часто цим користується і хоче нами командувати( аде тут з'являюсь я і звісно командую теж я хоч і найменьша). Наша компанія дивна, клжен різний і цікавий по своєму.
Лєнка. Має довго по пояс русе волосся, голубі з відтінком зеленого очі, пухлі губки, худеньке в міру тіло. Також Лєна єдина хто знає скільки про мене. А я про неї.
Сіма. Брюнет. Карі очі. Не тонкі губи. І трішки пухкеньке тіло ( але товстим назвати просто неможливо, все в міру). Ми з ним в таких, хороших відносинах. Можемо поговорити по душам.
Богданчик. Русе волосся, коротко підстрижене. Насищено голубі очі. Тіло шикарне. Але один момент ВІН мій брат. Двоюрідний. Ми з ним часто, ну дуже часто, сваримося, а тоді він підлизується, щоб помиритись.
Андрій. Русе волосся, типу кучеряве (чому типу? Тому що воно дивне , не можу пояснити). Зелені очі. Тонкі губи і худе тіло. Не знаю чому, аде коли він поруч мені хочеться його прибити. Просто без причини.