- Даллен! Трейс! Кеті! У мене тут є для вас заняття на ціле літо! – весело сказав пан Тейкер, підморгуючи їм. – Я забронював вам місця в літній табір, непростий: будуть проводитися численні конкурси та змагання. Буде дуже весело! Заодно я зможу відпочити від вашої компанії.
- Але тату, я ж з Кароліною збирався провести літні канікули в Італії, у її племінника. І я не хочу в якийсь там ідіотський табір, це так по-дитячому! – запротестував Даллен.
- Не хвилюйся синку, твоя дівчина вже записана туди й теж проведе літо в таборі, як і Марк Стюарт та Софія Уайт. Ніяким запереченням моє рішення не підлягає!
- Ох, пане Тейкере, я вам така вдячна за табір, адже я завжди мріяла туди потрапити! – емоційно сказала Кеті, з запальним відблиском в очах.
- Ну нарешті хоча б комусь сподобалася ідея! – зрадів пан Тейкер.
- А як же ж мої обов’язки?
- За це можеш не хвилюватися, я управлюся тут сам, коні дуже мене люблять!
Отже, через три дні Кеті, Даллен і Трейс відправлялися літаком з аеропорту в Мексику. Табір виявився невеликим, знаходився за 200 кілометрів від найближчого міста. Повністю ізольований від цивілізації, поблизу тільки океан і скелі, крім незчисленного рою комах. Даллен бурчав що він змушений провксти літо не в Мілані, а в якомусь відлюдному таборі, та й ще в розпалі тропічної спеки.
- Ваш намет номер 40, - повідомив працівник на вході глянувши на їхні квитки. – Це ось там, в кінці табору. Через годину будуть збори в Головному Наметі, в самому центрі.
- Тільки не це! – буркнув роздратовано Даллен. – Невже тато забронював на нас всіх тільки один намет? Хіба я маю ділити намет з Трейсом та Кеті, за що мені така кара?
- Виходить, що так, - лукаво потираючи руки, сказав Трейс, - і Кароліни з нами не буде, клас, я так люблю батька за це!
Їхній намет всередині виявився просторим. Розташувавшись, вони розпакували свої речі й витягли спальники. Продзвенів дзвінок, і вони направилися в Головний Намет. Більшість юнаків та дівчат, їхніх ровесників, вже були в зборі.
- Дозвольте відрекомендуватися. Моє ім’я Ніколас МакҐувіц, і я директор цього літнього табору. Всі ви будете розділені на дві команди, і протягом двох тижнів будете тренуватися. Згодом, інші два тижні присвячені змаганням між вами, де будуть випробувані всі ваші здібності. “Сміливість, сила, і вперед!” – це наш слоган. Не страх. Нагороди будуть рясні, тому старайтесь!
Всі присутні аплодували, і після директор продовжив:
- Тепер розділіться. Луїсе і Гедвіга, обирайте кожен свою команду.
Луїс став в один бік і став називати імена. Даллен з Кароліною попали в команду Луїса, а Кеті з Трейсом в команду Гедвіги. Всього, кожна команда мала по 25 осіб.
- Гаразд. Кожна команда має одноголосно вибрати свого командира який керуватиме вами.
Команда Луїса проголосувала за Даллена, а від команди Гедвіги пред’явили головною Кеті.
- Даллен Тейкер і Кеті Уїлсон! – вигукнув пан МакҐувіц. – Я назначаю вас головними командувачами, і відтепер ви відповідаєте кожен за свою команду. Ось список тренувань, а також основні правила табору: сніданок о 8:00 ранку, обід о 13:30, і вечеря о 19:30. Зрозуміло?
- Так! – вигукнули хором Даллен з Кеті.
- Чудесно. Інший пункт: мені необхідно упевнитися в тому що ваші команди зробили правильний вибір. Ваш шеф має бути в спортивній формі, і досить спритним. Пробіжіть 200 метрів біля моря, ану марш!
Всі нетерпляче спостерігали за змаганням. Кеті вмить пустилася вперед як стріла, і Даллен не зміг наздогнати її. Наступне завдання: біг 500 метрів з водними перешкодами. Дівчина знову швидко бігла, одним стрибком перестрибуючи через воду. Потім вони мусили лазити по 4-метровому канату, і знову Кеті здивувала всіх своєю спритністю і майстерністю.
- Молодці! – похвалив директор. – Кеті швидка як вітер, а Даллену необхідно покращуватися, але теж норма.
Хлопець насупився, а Кеті засяяла від щастя. Після цього всі розійшлися по відповідних наметах.
- Привіт, Кеті!
- Марк? – здивувалася Кеті. – А ти що тут робиш?
-Та ось, мене мої батьки відіслали сюди, тоді як самі відпочивають на Гаваях, - усміхнувся Марк. – А я у твоїй команді.
- Як класно! Ой, я зовсім забула що ти теж будеш в таборі. Це для мене стало великим сюрпризом.
Попрощавшись з Марком, Кеті увійшла в намет і почала вивчати список, адже з завтрашнього дня розпочиналися тренування. Однак вона зауважила що її команда складається з підлітків з зайвою вагою, тимчасом як в команді Даллена одні стрункі хлопці та дівчата.
- Ох, Кеті, - почав підлещуватися Трейс, - ти не уявляєш моєї радості від того що я у твоїй команді! Якби я попав не у твою, то Даллен би обзивав мене слабаком та слимаком!
Даллен показав Трейсу язика, і молодший брат теж піддражнив його, повторивши жест. “Що за діти”, зітхнула Кеті, але в серці побажала мати братика або ж сестричку.
Після вечері, коли всі у таборі улягалися в своїх спальниках, з намету Кароліни долинув пронизливий вереск, який спричинив велике замішання.
- Хто посмів заховати ЖАБУ всередині мого спальник? – репетувала Кароліна, під спостереженням зацікавлених очей. Уздрівши Кеті, дівчина скривила обличчя ніби блювала і сказала бридким голосом: - Так це була ти, Кеті! Тільки одна єдина особа дійсна на таку підлість! Я ж ненавиджу цих мерзенних тварюк, і одне з цих огидних земноводних опинилися в моєму спальнику! Тобі належить покарання, ідіотка!
Кеті почервоніла, без поняття як жара опинилася у спальнику дівчини Даллена ні причину чому її відразу звинуватили в цьому.
- Ох, наївна ти Кароліна, навіть не підозрюєш скільки маєш скритих ворогів! – заявив спокійно Трейс. – Яка ти безглузда! Кеті не належить до типу того хто таке вчинив, скоріш за все ця витівка більш схожа на мій тип… - не стримавшись, хлопець почав реготати на все горло. – Ну як, тобі сподобалося моє піднесення - жаб’ячий Царевич? Ти вже спробувала поцілувати ропуху? Дивися, в разі поцілунку ти змогла б отримати казкового принца, кращого за Даллена!