8. Буреві переміни

Кеті прийшла додому вся в сльозах, що за жахливі дні! Вона отримала двійку з Математики та Біології; на уроках вчитель Математики дав зауваження тому що спіймав її за малюванням конів, і за те що вона була розсіяна замість того щоб бути уважною, викликав батьків до школи. Які явно не зраділи її шкільній неуспішності. Бідолашна Кеті немала зовсім часу на домашні завдання, адже всі хатні обов’язки, готувати та прибирати, лягали на її плечі. Проте, в стані сп'яніння, названий батько так розізлився на Кеті за ганьбу перед вчителем що цього вечора наказав її, влупивши ременем. Мало того, Челсі разом з Террі постійно псували їй настрій, постійно піддражнювали її, брали без дозволу її речі, одним словом, очорнювали життя Кеті. Через це, дівчина почувалася зайвою та глибоко самотньою, адже ніхто її не розумів. Невже батьки не любили її? Що ж вона скоїла такого поганого, за подібне ставлення? Три наступних місяці виявилися для бідної дівчини нестерпними та виснажливими. 

Одного дня, пан і пані Уїлсон викликали Кеті для неочікуваної серйозної розмови.

- Прийшов час, щоб ти дізналася правду, - почав пан Уїлсон. – по-перше, моє справжнє ім’я – Карлос Пекуарес, а не Крейґ Уїлсон, а моя дружина – Жуакіна Пекуарес. Насправді ми не твої батьки.

Кеті шокувалася після такого зізнання, її серце затріпотіло з хвилювання, адже десь глибоко вона відчувала що щось тут не те. Це були чужі люди, які видавали себе за її батьків! Неправда розкрита, але що ж тоді вони хочуть від неї тепер?

- Значить так, - взяла голос Жуакіна, – ми вкрали документи у твоїх справжніх батьків, саме тому ми змогли так легко забрати тебе, чи не геніально?

- Як ви посміли, де мої справжні батьки?

- Ха ха ха ха! – засміялися хором підступні Карлос та Жуакіна, ніби це був якийсь жарт. – Не хвилюйся ти так, їх вже давно немає в живих, померли від якоїсь там хвороби. А ми «викрали» тебе, і ти будеш нам прислуговувати. Досить базікати, закрили цю тему! Тепер йди переодягнутися в оте лахміття з шафи, посип голову попелом, закрийся капюшоном і негайно йди на вулицю просити милостиню. В інакшому разі...

Кеті згадала удар ременем, але Карлос міг наказати її ще боляче. Тому вона відразу поспішила виконати команду. Настала ніч, багато людей спішило до своїх домівок. Кеті сіла на лавочку в парку і почала просити милостиню. Вона виглядала як бідна жебрачка, і перехожі зглядалися над нею. Але не завжди давали їй гроші, і тоді вона ходила в синяках із-за побоїв п’яного Карлоса. Її фальшиві «батьки» часто лишали її без їжі та інколи виганяли з дому, так що Кеті мусила ночувати на вулиці та жебракувати.

Одного разу трапилася щаслива нагода, коли ніхто за нею не слідкував, адже Карлос та Жуакіна ненадовго відлучилися, Кеті скористалася шансом на втечу. Був вечір, і на ранчо ніхто не очікував появлення виснаженої Кеті, при появі якої всі витріщили очі. Це не ілюзії, адже перед ними стояла справжня Кеті!

- Добрий вечір, - вимовила дівчина.

- Це Кеті!!!

Пан Тейкер і Трейс дуже зраділи її поверненню. З кам’яним виразом обличчя пан Тейкер вислухав усю трагічну розповідь Кеті, заспокоїв її та повів у кімнату де вона жила. Тільки один Даллен, здавалося, тримався байдуже до повернення Кеті, а насправді його мучило сумління тому, що не вберіг Спіріта, який втік. Бідна Кеті вдосталь настраждалася від голоду, холоду і побоїв, тому вирішила спочатку відпочити, а вже потім ображатися на байдужість хлопця, до якого мала почуття.