5. Кінець літа

Так пройшло літо, а точніше, пролетіло. Знову почалася школа. Даллен ходив повсюди з Кароліною, але Кеті вдавала ніби нічого не помічає. Пан Тейкер записав Кеті на сучасні танці, а також на балет. Таким чином, з напливом роботи під час канікул, Кеті більше замучувалася.

Кожні вихідні дні в домі пана Тейкера проводилися невеликі вечірки. В більшості випадків, Даллен запрошував своїх друзів, а в інших пан Тейкер запрошував своїх знайомих. І задача Кеті полягала в тому щоб розважати присутніх, з допомогою танців. Вона непогано танцювала, і Кароліна страшно злилася. Дуже часто дівчина Даллена не витримувала конкуренції й тому між нею та Кеті виникали мінізмагання щоб визначити хто з них краще танцює. Затамувавши подих, публіка слідкувала за танцювальним батлом, переводячи очі то в одну сторону, то в другу. Конкуренція дійшла до того, що танцівниці почали робити акробатичні трюки щоб справляти більше враження. На висоті шести метрів, Кеті стрибнула, вхопившись за мотузку, і коли наближалася до сцени, виконала сальто. Приземлилася успішно, і оскільки вона багато тренувалася для цього, Кароліна все-таки не змогла її перевершити. Тоді дівчина Даллена здалася і її гордість затихла на деякий час.

* * * *

- І так, 9-Б, у мене є чудова новина, - промовила мадмуазель Тіна, - на наступний тиждень весь клас відправляється на екскурсію в Париж!

- Ура! – закричали діти, і почали показувати свою радість з надмірним ентузіазмом.

Кеті теж променилася від щастя, адже вона завжди мріяла побувати у Франції, і ось скоро її мрія збудеться! Неймовірно!

Вона зібрала необхідні речі для поїздки, і у вирішальний день попрощалася зі своїм дорогим Спірітом, Трейсом та паном Тейкером. Весь клас подорожував літаком, а для Кеті це взагалі було в новинку. Які чудові краєвиди з висоти відкривалися з маленького ілюмінатора! Вона відчувала себе ніби якби літала по хмарах. Але раптом згадала про Спіріта, як їй було важко з ним прощатися, два тижні – великий термін розлуки, но вона так прагнула відправитися в подорож!

- Bonjour, soyez bienvenues à Paris![3] 

- Вау! – тільки й змогла вимовити Кеті.

Спочатку весь клас під керівництвом мадмуазель Тіни дружно поїхали на автобусі в готель. Після цього всі пообідали та відправилися на екскурсію по місту мрій. Кароліна ходила похмура як грозова хмара, адже взагалі не розуміла французької, тимчасом як Кеті вимудрювалася, бо плавно тарахкотіла на французькій як справжня парижанка. Перед входом на величну Ейфелеву Вежу, Кеті так задивилася на музикантів що не помітила як її клас уже давно ввійшов усередину. Коли вона схаменулася, то швидко побігла туди, але ніяк не годна була знайти своїх однокласників. 

- Tu es perdue?[4] – запитав один блондин з синіми очима, побачивши як Кеті віддихалася від бігу.

- Oui[5], - поспішила відказати вона.

Кеті розказала все тому симпатичному хлопцеві, а він відвів її до її групи.

- Мене звати Мішель, мені 16 років і я француз, - сказав він, - а ти?

- А я Кеті, мені 15 і я приїхала недавно у Францію на екскурсію.

- Що ж, зрозуміле діло, помітно що ти тут новенька.

До них підійшла висока і чорнява дівчина.

- Познайомся, це Мері, їй 17 років і вона англійка. Мері, це Кеті.

- Дуже приємно, - відказали хором Кеті та Мері, посміхнувшись одна одній.

- Кеті, оскільки ти перший раз відвідуєш романтичний Париж, чи не хочеш щоб ми тобі його показали у всій своїй красі? – запропонував Мішель.

- О так, звичайно! – погодилася Кеті без вагань.

Вечоріло, і Кеті любувалася краєвидами з Ейфелевої Вежі, як захопливо!!! Тимчасом, Даллена почало гризти щось на подобі ревнощів, він спостерігав як Кеті веселиться в компанії незнайомих хлопця та дівчини. Хоча Кеті світилася від щастя, Даллен не упустив як той наглий парижанин задивлявся на Кеті, і щось його непокоїло.

* * * *

Два тижні полетіли в насиченому темпі, і Кеті разом з класом повернулася додому, на ранчо. Вона чудово провела час з Мішелем та Мері, і з дозволу мадемуазель Тіни, вони показали їй казкову сторону Парижу. Так як Мішель був художником, він намалював портрет Кеті їй в подарунок, як пам’ятку. Кеті обмінялася зі своїми новими друзями адресами, щоб переписуватися вдома. Це були надзвичайні моменти.

Тимчасом, вдома Кеті оглядала будинок ранчо, в якому під час її відсутності пан Тейкер влаштував невеликий ремонт. Двоповерховий будинок майже повністю обновлений: кухня, дві ванні кімнати, балкон, вітальня і кімнати. Так як пан Тейкер любив усе в стилі старовинного, відповідно, будинок був оформлений як у давні часи. коли Кеті відвідала бібліотеку, то неначе перенеслася в інший вік. Їй відразу захотілося переодягтися в принцесу і танцювати вальс з принцом на балі, як казково! Однак щоденні обов’язки відволікали її від цих мрій, і вона миттєво поверталася в реальність.

[3] “Ласкаво просимо до Парижу!” (фр.). 

[4] “Ти заблукала?” (фр.). 

[5] “Так” (фр).