Розділ 4

Дастіан  попрощався  з  Нілесою  біля  міських  воріт.  Дорогою  вони  більше  не  розмовляли,  а  коли  він  спробував  на  прощання  поцілувати  дівчину,  та  ухилилася,  і  принц  помітив,  як  в  її  очах  блиснули  сльози. 

Він  кликав  її  з  собою  в  Сірідан,  але  варто  було  їй  запитати  «В  якості  кого,  ваша  світлосте?»,  і  Дастіан  навіть  не  знав,  що  відповісти.  Точніше,  язик  не  повернувся  сказати  правду.

В  нього  є  наречена,  він  одружиться  з  принцесою,  а  найбільше,  чим  Нілесі  доведеться  вдовольнитися,  роль  коханки  майбутнього  аміра.

Тож  далі  вже  й  говорити  було  нема  про  що.  Нілеса  ковзнула  в  одну  з  бічних  хвірток,  захованих  в  міській  стіні.  На  мить  Дастіану  здалося,  що  це  з  брязкотом  зачинилася  могильна  плита  над  його  душею,  а  не  безшумно  закрилися  ковані  двері.

З  важким  серцем  влітав  молодий  дракон  у  відчинені  ворота  лаельської  столиці.  Завтра  на  світанку  він  відправиться  з  шлюбним  кортежем  в  Сірідан  і  вже  до  обіду  стане  одруженим  чоловіком. 

За  звичаєм  нареченому  летіти  слід  в  драконячий  подобі  і  самому  нести  на  собі  наречену.  Варто  було  лише  уявити,  що  чужа  йому  дівчина  буде  сидіти  на  його  спині  та  триматися  за  його  шию,  кров  закипала  в  жилах  і  повставало  все  драконяче  нутро.

Гастон  прийняв  майбутнього  зятя  з  розкритими  обіймами,  але  його  бігаючий  погляд  і  голос,  що  без  кінця  запинався,  говорив  про  те,  що  донька  знову  підкинула  батькові  чималенькі  проблеми.  Втім,  Дастіана  це  абсолютно  не  обходило.

Він  ввічливо  поцікавився  здоров'ям  принцеси,  отримав  очікувану  відповідь,  що  все  прекрасно.  Тільки  ось,  дівчина  раптово  трохи  занедужала,  тому  до  вечері  сьогодні  не  вийде.  Але  нехай  його  світлість  не  хвилюється,  завтра  вона  буде  готова  до  шлюбної  церемонії.  І  до  шлюбної  ночі,  звісно,  також.

Якраз  це  хвилювало  його  світлість  в  останню  чергу.  Він  намагався  швидше  здихатися  Гастона  і  вирушив  на  прогулянку  перед  сном  по  королівському  саду. 

Лаельські  ночі  нагадали  йому  рідний  Ердаман,  до  якого  було  зовсім  близько,  рукою  подати.  Дастіан  насилу  придушив  бажання  втекти  з  власного  весілля,  сховавшись  в  батьківському  домі.

Найдивовижніше,  що  зараз  його  ніхто  не  змушував.  Дядько  каявся  в  тому,  що  наполягав  на  цьому  шлюбі,  і  все,  що  тримало  Дастіана,  це  клятва,  яку  він  дав  Аселін  при  зарученні.  І  ще  одне  незрозуміле  почуття  всередині  штовхало  його  на  цей  шлюб,  який  завдяки  Нілесі,  вже  був  приречений  стати  нещасливим.

«Якщо  лісова  принцеса  поцілує  дракона,  він  більше  не  подивиться  ні  на  одну  дівчину...» 

Як  же  ти  була  права,  моя  мила!

Квітучі  дерева  пахли  просто  запаморочливо.  Дастіан  вдихав  нічні  аромати  на  повні  груди,  аж  раптом  помітив,  що  в  одній  з  альтанок  світиться  вогник.

Молодий  дракон  підійшов  ближче  та  побачив  принцесу  Аселін.  Вона  сиділа  в  своїх  громіздких  шатах  впівоберта,  але  варто  було  йому  наблизитися,  миттю  накинула  на  обличчя  покривало.

Дастіан  пошкодував,  що  пішов  цією  стежкою,  але  повертати  було  пізно.  Аселін  його  помітила,  і  якби  він  пішов  без  вітання,  це  виглядало  б  зовсім  неввічливо  з  його  боку. 

Дівчина  вже  напевно  ні  в  чому  не  винна,  вона  така  ж  сама  як  і  він  невільна  учасниця  театралізованої  вистави  під  назвою  «Договірний  шлюб».

—  Добрий  вечір,  принцесо  Аселін,  —  вклонився  Дастіан,  —  мені  сказали,  вам  зле.  Я  вже  злякався,  чи  не  пов'язане  ваше  нездужання  зі  мною?  Кожен  раз,  як  я  відвідую  вас,  ваше  самопочуття  погіршується.

Він  жартував,  але  принцеса  раптом  дуже  натурально  чхнула,  шмигнула  носом  і  сказала  хрипким  голосом,  майже  пошепки.

—  Ви  на  диво  спостережливі,  ваша  світлість.  Враховуючи,  що  ви  відвідуєте  мене  вдруге  за  весь  час  з  дня  наших  заручин,  що  вельми  люб'язно  з  вашого  боку,  ви  абсолютно  правильно  помітили.  Мені  зле  через  вас.  У  мене  на  вас  алергія.

Дастіан  завмер,  не  знаючи,  як  йому  реагувати  на  такий  зухвалий  випад  в  свій  бік.  Принцеса  не  намагалася  здаватися  ні  чемною,  ні  покірною  всупереч  тому,  як  розписував  її  за  вечерею  Гастон.  До  речі,  королева  Асія  при  цьому  тільки  відверталася  і  зітхала.

—  А  ви  не  дуже  то  й  шанобливі  до  майбутнього  чоловіка,  Аселін,  —  не  стримався  Дастіан,  аж  надто  зачепили  його  чомусь  ці  слова.

—  Ох  не  хвилюйтеся,  мій  аміране,  —  її  тон  був  гранично  уїдливий,  —  я  знаю  своє  місце  і  свою  роль  в  нашому  майбутньому  шлюбі.  І  я  неодмінно  буду  шаноблива  з  вами,  граючи  цю  роль.  Але  не  сподівайтеся,  що  з  вами  наодинці  я  буду  продовжувати  гру.  Ви  не  гідні  поваги,  і  ви  не  змусите  мене  по-справжньому  вас  шанувати.

—  Чим  же  я  заслужив  таке  ставлення  з  вашого  боку?  —  тон  Дастіана  був  дійсно  крижаним,  але  дівчисько  це  анітрохи  не  збентежило,  вона  відповідала  ще  більш  зухвало: