Одинадцять років потому
— Ти впевнений, Рас? — король задумливо розглядав записи, розкладені перед ним. Рассел виконав величезну роботу, і тепер його світлість сам дивувався, як це він раніше нічого такого не помічав.
— Подивіться самі, мій король, — ухильно відповів той, поправляючи папери, — я не можу стверджувати, я лише припускаю. Мені здалася дивною така закономірність, і я вирішив перевірити. Поки що все сходиться.
Його світлість насупився. Рассел Северін, новий королівський девін, був на своїй посаді всього рік, але міг дати фору самим досвідченим цілителям. Його привів собі на заміну старий Інгар, Рас потрапив до нього в служіння без малого п'ятнадцять років тому.
Звідкіля він прийшов, де його сім'я, молодий чоловік розповісти не міг, оскільки, за твердженням самого Рассела, він втратив пам'ять, але Інгар стільки побачив таких, безпам'ятних, на своєму віці, що спочатку не повірив. Молодий, з тілом воїна, юнак не здавався хворим, лише в темному волоссі пролягала широка сива смужка.
Інгар перевіряв хлопця і так, і сяк, і врешті-решт, переконавшись в його правдивості, взяв у будинок. Непомітно для себе самого він почав залучати його до лікарської діяльності, і до свого безмежного подиву став помічати, як легко даються хлопцеві будь-які знання. Про практику й говорити нічого, у молодого Рассела Северіна вочевидь були вроджені здібності до лікарського ремесла. Мабуть, сильний був у хлопчини первородний вогонь.
Інгар здогадувався, що це і могло послужити причиною подій, за якими Рас, — та й не Рас він був зовсім, він цього і не приховував, — залишився без роду і без пам'яті. Але нікого схожого в Андалурсії зниклим оголошено не було, і тоді Інгар справедливо розсудив: коли вже на батьківщині не оцінили дар хлопця, то нехай і кусають тепер собі лікті, а Герона тільки виграє від такого придбання.
Вигравав, звичайно ж, дуже довго зокрема сам Інгар, Рассел працював на нього, а заслуги привласнював собі старий девін. Але хлопець і не претендував, а Інгар з надлишком віддячив йому, надавши в користування найбільшу в королівстві бібліотеку і щедро ділячись усіма знаннями, якими володів сам. Дітей у нього не було, так що само собою виходило, що наступником, а там і спадкоємцем, він призначить Северіна.
Сагідар губився в здогадках, як старий пройдисвіт примудрявся ховати такий талант цілих п'ятнадцять років, і лише коли зібрався на спокій, оголосив його королю, як свого помічника, і рекомендував на посаду королівського девіна.
З перших днів новий девін проявив себе з найкращого боку, і через кілька місяців його світлість сам собі дивувався, не знаючи, як він міг без нього обходитися. Рас зацікавився травницею Тоною Верон, особисто відвідавши її кілька разів, і ось тепер перед королем лежали результати кропіткої роботи допитливого розуму девіна Северіна.
— Я звернув увагу, що записи ведуться двома різними почерками і вирішив, що їх записують по черзі мати й донька. Логічно припустити, що хто веде прийом, той і робить запис. Звичайно, донька може допомагати матері, але навряд чи мати буде в помічниках у доньки. І ось перед вами результат моїх досліджень, ваша світлосте, якщо у матері зцілення отримував кожен третій, то у доньки..., — він спритно витягнув потрібний лист і поклав перед королем.
— Як це розуміти? — Сагідар підняв на Рассела недовірливий погляд.
— А так, що виліковувалися всі, ваша світлосте, всі без винятку.
Король підпер руками підборіддя і знову задумався. Крихітка Ів, невже вони йсправді були настільки сліпі? Та схоже на правду. Магією там і не пахло, отже …
— Іллама, Рас. Ти повинен її перевірити на ілламу.
— Так, ваша світлосте, тільки первородний вогонь може давати такий ефект.
— Не кажи поки нікому, — Сагідар встав з-за столу і пройшовся по кабінету, — дівчинці днями виповниться шістнадцять, вона повинна пройти обряд сяйва. Я відправлю за нею Ейнара, у них були дуже дружні відносини в дитинстві, щоправда, син ось уже років п'ять туди носа не показує. Нехай він запросить її до палацу, ми проведемо обряд тут. Ти його проведеш.
— Ви хочете, щоб принц запросив її в якості своєї обраниці? — здивовано перепитав Рассел.
— Так. А що такого, Рас? Ми можемо запросити їх хоч сотню, це ж не означає, що всі вони стануть нареченими принца. Поки що ми проведемо обряд, а ти визначиш силу іллами, все як завжди. Ми можемо помилятися, і в дівчинці іллами або немає, або її небагато. Тоді ніхто не в образі, а просто так з'явитися до них з дослідженнями буде неввічливо, мені не хотілося б поранити сенору Тону недовірою, особливо зараз, коли вона втратила чоловіка. Та й амір до неї прихильно ставиться, це всім відомо.
Взагалі-то амір Болігард прихильно ставився до не менш, ніж двох десятків жінок, принаймні, про стількох було відомо Сагідару. Але до сенори Тони у нього було особливе ставлення з тих пір, як вона повернула йому зір, і амір ніколи не дозволяв собі щодо неї нічого зайвого.
Після того чудесного зцілення Еррегор хотів забрати сенору з собою і навіть вже організував переїзд сімейства Верон, як раптом вчинила опір Івейна. Вона навідріз відмовилася їхати без своїх орланів, а орлани ховалися в лісі, як тільки амір ступав на поріг, і ніяка сила не могла повернути їх в будинок.
Та й Абідал показав нечувану твердість, відмовившись переїжджати, і Тона здалася. Тепер вони з Ів залишилися удвох після того, як на полюванні на Абідала Верона напав дикий турон і порвав його на шматки. Мисливці не донесли бідолаху до будинку, і він не встиг попрощатися ні з дружиною, ні з донькою.
#755 в Фентезі
#2737 в Любовні романи
#667 в Любовне фентезі
дракони, магія і таємниця народження, кохання та протистояння героїв
Відредаговано: 16.02.2021