1

Коли тобі шістнадцять — усі вважають, що в тебе жахливо ранимий вік і наївний погляд на речі і все довкола здається вкритим рожевою вуаллю; тільки в такому віці можна сховатися десь, після відкинутих почуттів, вигадуючи правдоподібні пояснення своїм дурним вчинкам.

      Коли тобі вісімнадцять — у тебе вже далеко не дівочі зневіри, а справжнє фізичне бажання, і твої дії мають наслідки. Перший інтимний досвід не такий чарівний і приємний, як описується в романах, кінофільмах і навіть відео з міткою «вісімнадцять плюс».

      Коли тобі двадцять — ти думаєш, що вже доросла, цілком можеш сама контролювати своє життя, нехтуючи порадами батьків. Ти можеш зробити свій вибір, спираючись на так званий досвід. У двадцять усе здається легким, можна почати жити окремо від батьків, навіть будувати свій власний світ із людиною, думаючи, що це в тебе назавжди.

      Коли тобі двадцять два — тебе вважають молодою дівчиною, без наївних замашок. Що ти досвідчена та застрахована від помилок. Насправді ж ти чудово розумієш, що нічого не розумієш у житті, і в тебе немає досвіду, тільки дурні помилки за плечима, які тебе не надто чомусь навчили. У двадцять два твій світ на межі, ти розчарована в протилежному полі, сумніваєшся у обраній професії, кожна твоя дія вдається до сумніву, а в голові щоразу спливає питання: «а треба воно мені?»

      Двадцять шість. Страшна цифра!

      Здається, твій світ розбився і ти спустошена. Тобі нічого не хочеться. Ти живеш одна, вся така незалежна і тільки на вигляд сильна, а насправді з роботи тебе зустрічає кіт, і він же твій єдиний жилет. Коли ти в черговий раз приходиш додому втомлена і виснажена після доби, випиваєш у надії розслабиться, забути хоч трохи, але замість того, щоб розслабиться, на тебе накочує хвиля жалю, дурних спогадів, ти на кухні одна ревеш захлинаючись.

      До того ж друзів у тебе немає. Все, що є у тебе, то це колеги по роботі, кіт і суцільні серіали, які замінюють тобі реальність.

       У двадцять шість приходить усвідомлення, який нікчемний ти вибрала життєвий шлях.
      …але нікчемним є той факт, що ти нічого не міняєш, а продовжуєш так жити.

      Ти щодня рятуєш життя іншим, але отруюєш власне.